«Присутні ознаки радянської епохи»: у Казахстані хочуть змінити герб

Джерело: пресслужба президента Республіки Казахстан

Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв заявив про необхідність змінити герб країни. Він зауважив, що у чинному державному символі є “ознаки радянської символіки”.

Про державні символи Казахстану Токаєв говорив під час третього засідання Національного курултаю в місті Атирау.

Він зауважив, що небесно-голубий колір прапору Казахстану “стилістично ідеальний” і відображає унікальність країни.

Ідеальним Токаєв також вважає і гімн Казахстану. Водночас щодо герба у нього є питання.

“Що ж до державного герба, вважаю за доцільне взяти до уваги резонні доводи професіоналів і небайдужих громадян, зокрема молоді, про те, що герб Казахстану надто складний для сприйняття, в ньому присутня еклектика й ознаки радянської епохи”, – зазначив він.

Він додав: якщо буде загальна згода на зміну герба, можна створити комісію, яка розгляне всі аспекти та проведе загальні дискусії, а опісля – провести конкурс на створення нового ескізу герба.

Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський 3 березня провів переговори з нідерландським колегою Онно Айхельсхаймом, під час яких розкрив масштабні плани РФ щодо збільшення окупаційного контингенту до 800 тисяч військових.

Генеральний директор McDonald’s Кріс Кемпчінскі опинився в центрі обговорення після публікації відео, на якому він пробує новий бургер Big Arch. Ролик швидко став вірусним, а користувачі звернули увагу як на манеру дегустації, так і на формулювання, які використав керівник компанії.

Народна депутатка з фракції “Європейська Солідарність”, голова Комітету Верховної Ради з питань інтеграції до Євросоюзу Іванна Климпуш-Цинцадзе розкритикувала заяви Володимира Зеленського стосовно “технічної готовності України до членства в ЄС вже у 2027 році”.

Генеральний прокурор України Руслан Кравченко пояснив, яке практичне значення мають заочні розслідування та вироки, якщо підозрювані й засуджені переховуються на тимчасово окупованих територіях або за межами України, зокрема у РФ.

Український письменник і ветеран війни Артур Дронь відмовився від співпраці з найбільшим видавництвом Норвегії після публікації книжки про російського військового.