Путін боїться наслідків падіння цін на нафту – ISW
Джерело: Інститут вивчення війни
Аналітики ISW зреагували на коментарі президент РФ Володимира Путіна щодо погроз лідера США Дональда Трампа знизити ціну на нафту, аби скоротити доходи Росії для війни з Україною.
23 січня Трамп заявив, що ціни на нафту зараз “достатньо високі”, і це дає змогу Росії продовжувати повномасштабну війну проти України. Відтак американський президент закликав ОПЕК знизити ціни на енергоносій, аби Росія припинила війну.
Наступного дня, 24 січня, Путін відповів на заклики Трампа. Зокрема він назвав США та РФ великими виробниками та споживачами нафти і що “занадто низькі ціни” підірвуть інвестиційні можливості енергетичних підприємств.
“Путін намагався зобразити сучаснішу та диверсифіковану економіку США такою ж, що й у Росії, яка є нафтодержавою, і яка значною мірою залежить від доходів від експорту енергоносіїв”.
Аналітики наголосили, що падіння цін на нафту зменшить доходи Росії, призведе до ризику дестабілізації російського режиму, а також зменшить частку РФ на світовому ринку нафти та економічний вплив на світовій арені.
Фахівці додали, що намагання Путіна залишити ціни на нафту стабільними заради інвестицій енергетичних компаній свідчить про те, що він намагається задовольнити своє найближче елітне оточення.
Однак така зосередженість очільника Кремля на своєму оточенню відрізняється від політики США, яка фокусується на інтересах своїх виборців та бізнес-інвесторів, які навпаки, лише виграють від низьких цін на нафту.
“Спроба Путіна представити нижчі ціни на нафту як суперечливі інтересам США свідчить про те, що Путін боїться шкоди, яку така політика завдасть Росії, і намагається переконати Трампа відмовитися від цих пропозицій, не поступаючись наполяганням Трампа на змістовних переговорах щодо припинення війни”.
- Адміністрація Трампа має намір суттєво посилити тиск на ключовий, енергетичний сектор російської економіки, котрий приносить у країну більш ніж половину всіх експортних доходів та забезпечує бюджету РФ кожен четвертий рубель податків.
НАТО почало надавати оборонній промисловості деякі суворо засекречені цільові показники. Відповідні дані визначають, яке саме озброєння та обладнання потрібно виробляти країнам-членам альянсу.
26 січня Генштаб підтвердив, що підрозділи Сил безпілотних систем Збройних Сил України спільно з Головним управлінням розвідки Міноборони повторно уразили об’єкти “Рязанської нафтопереробної компанії”, яка задіяна у забезпеченні російської армії.
Президент США Дональд Трамп продемонстрував прагнення завершити війну між Україною та Росією, хоча його адміністрація наразі має суперечливу позицію щодо підтримки України. Представник президента України Володимира Зеленського в Вашингтоні, Давид Арахамія, взяв участь у заходах, пов’язаних з інавгурацією Трампа, що свідчить про серйозні наміри обох сторін знайти точки дотику.
Ізраїль розпочав постачання в Україну російської зброї, захопленої у Лівані та Сирії.
Іракські офіційні особи повідомили про зацікавленість у розвитку двосторонніх відносин з Росією. Тим часом Кремль використовує пропагандистський Telegram-канал “Rybar” для посилення свого впливу та просування інтересів у регіоні.