Рада глав МЗС держав ЄС погодила додаткові €5 млрд на військову підтримку України
Джерело: сайт Міністерства закордонних справ України
Рада міністрів закордонних справ Європейського Союзу остаточно затвердила рішення про призначення додаткових €5 мільярдів військової допомоги Україні з Європейського фонду миру.
У засіданні Ради міністрів закордонних справ ЄС взяв участь міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба, який висловив свою вдячність колегам за прийняте рішення щодо надання додаткової фінансової допомоги.
Кулеба особливо відзначив ініціативу Чехії щодо закупівлі артилерійських боєприпасів для України та підтримку країн ЄС у втіленні цього плану.
“Закликаю тих, хто ще міркує над внесками, зробити їх якнайшвидше. Це стосується не лише чеської ініціативи, але й кількох інших подібних ініціатив. Кожен день має значення”, – заявив Кулеба.
Він закликав інші країни, які ще розглядають можливість надання допомоги, діяти швидше, оскільки кожен день має велике значення.
“Український солдат – єдина надія Європи на збереження миру. Не повинно бути жодних обмежень чи затримок у забезпеченні українських військових усім, чого вони потребують, щоб зламати хребет російським окупаційним військам на українській землі”, – додав він.
- Член Ради Національного банку Василь Фурман поінформував про базовий прогноз, згідно з яким, міжнародна фінансова допомога Україні зменшуватиметься з кожним роком.
Перший транш кредиту ЄС для України більше не включатиме 5,9 мільярда євро оборонного фінансування виробництва безпілотників, а натомість покриє 3,2 мільярда євро бюджетної підтримки.
Вже цього місяця Данія передасть Україні 15 000 далекобійних артилерійських пострілів. Партнери зреагували на запит Києва та переспрямували частину фінансування з боєприпасів короткої дальності на далекобійні артилерійські рішення.
Перший заступник військового омбудсмана Руслан Циганков заявив, що наказ головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського про обов’язкову ротацію військових після 60 діб на позиціях у більшості випадків не виконується. Такий висновок зробили за результатами розгляду скарг військовослужбовців.
У Кремлі обговорюють можливість нової хвилі мобілізації після виборів до Держдуми у вересні. Причиною називають нестачу особового складу на фронті та зниження темпів набору контрактників.
Росія посилює тиск на Білорусь, намагаючись використати її територію для розширення війни проти України та можливих операцій проти країн НАТО. Тим часом, самопроголошений президент країни Олександр Лукашенко намагається зберегти дистанцію від прямої участі у війні та покращити відносини із Заходом.