Рада проголосувала законопроєкт про житлову реформу
Джерело: Олена Шуляк у коментарі “Укрінформу”
Верховна Рада підтримала проєкт закону “Про основні засади житлової політики” (№ 12377), котрим скасовують Житловий кодекс 1983 року.
За відповідне рішення проголосували 250 народних депутатів.
Як зазначила голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування Олена Шуляк, до законопроєкту, ухваленому у першому читанні 16 липня, подали майже 2 тис. правок.
Документ є частиною зобов’язань за програмою Ukraine Facility.
Згідно з законопроєктом, безкоштовне житло від держави зможуть отримувати чотири категорії населення – військовослужбовці, рятувальники, поліціянти та діти-сироти. Для всіх інших громадян, які, фактично, безнадійно стоять у квартирних чергах, запровадять дві нові форми житла – доступне і соціальне житло.
Крім цього, ухвалений закон змінює правила щодо службового житла: відтепер воно надаватиметься виключно тимчасово, його не можна буде приватизувати, а проживати можна буде тільки на час виконання службових обов’язків за пільгову орендну плату, і після припинення трудових відносин його потрібно буде звільнити. Виняток – якщо людина отримала інвалідність під час виконання службових обов’язків.
Ще один інструмент, який запроваджується, – оренда з правом викупу. Це житло, яке після десяти років оренди можна буде отримати у власність, але цим правом можна буде скористатися тільки один раз. Платежі, які сплачував орендар за цей період, йтимуть у спеціальний револьверний фонд, з якого будуватимуться нове соціальне житло. У цей же фонд йтимуть платежі і за соціальну оренду, яка для кожної родини буде вираховуватися окремо, оскільки має складати не більше ніж 30% доходу родини.
Власниками соціального житла, з якого воно надаватиметься в соціальну оренду, будуть безпосередньо громади. Буде запроваджено два типи операторів – оператор соціального житла (муніципальна неприбуткова організація для підтримки вразливих груп) та оператор доступного житла (бізнес, що пропонує оренду з викупом чи продаж). Аби житло стало справді доступним, закон пропонує інструменти його здешевлення: громади зможуть безкоштовно виділяти землю під забудову, надавати дешеві кредити або місцеві гарантії для їх залучення.
Тоді як “серцем” нової житлової політики, додала Шуляк, буде цифровізація, яка унеможливить будь-які корупційні зловживання. Так, буде створено єдину інформаційно-аналітичну систему у сфері житла, яка, по-перше, оцифрує всі квартирні черги, по-друге – працюватиме як єдиний цифровий хаб, що об’єднає всі дані в одному місці та автоматично взаємодіє з іншими державними реєстрами.
Система збиратиме та оброблятиме інформацію за трьома головними напрямками:
1) люди – чіткий облік усіх, хто потребує житла та має право на підтримку;
2) житло – повна база даних про наявний житловий фонд (адреси, технічний стан, тарифи тощо);
3) можливості – перелік усіх доступних програм (державних, місцевих, кредитних), житлових кооперативів, фінансових установ та операторів соціального житла.
Ухвалений закон є рамковим – нова житлова політика потребуватиме ще низки законів, у тому числі спеціальних, а також зміни у чинні закони, зокрема у Податковий кодекс, та низки нормативно-правових актів. Зокрема, мовиться про законопроєкти щодо фонду житла соціального призначення, а також управління цим фондом. Наразі їх уже створено, і найближчим часом очікується їх реєстрація. Перший з них – законопроєкт про фонд соціального житла, парламент зобов’язаний ухвалити у наступному році, оскільки він також є умовою Ukraine Facility.
Глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн повідомила про намір ЄС запропонувати санкції проти Ірану через репресії щодо протестувальників.
Росія викликала посла Польщі, щоб висловити протест через затримання російського археолога Олександра Бутягіна, який проводив розкопки в окупованому Криму, а також “застерегти” Варшаву від його екстрадиції до України.
В Євросоюзі загострилася суперечка про те, як Україна використовуватиме європейський кредит на 90 млрд євро для закупівлі озброєнь. Понад дві третини цих коштів передбачається направити на військові потреби України. Німеччина та Нідерланди виступають проти позиції Франції, котра, своєю чергою, наполягає на тому, щоб кошти витрачалися всередині країн ЄС.
У Львові чоловік ножем поранив військовослужбовця Територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП).
Парламентські вибори в Угорщині відбудуться 12 квітня, оголосив президент країни Тамаш Шуйок. У партії Віктора Орбана, яка керує майже 16 років, залишилося три місяці, щоб переломити хід передвиборчої кампанії, за результатами якої вона може опинитися в опозиції.