Рада ухвалила законопроєкт про відкриту роботу комітетів
Джерело: ЦПК
Народні депутати проголосували за законопроєкт №11321 про відкриту роботу комітетів. Документ підтримали 286 народних обранців.
Як зауважили у повідомленні, ЦПК спільно з партнерами давно домагалися ухвалення цього законопроєкту.
Що зміниться:
- за добу до засідання публікуватимуть порядки денних та проєкти рішень комітетів;
- додатково передбачається онлайн-доступ на засідання комітетів журналістів та представників громадянського суспільства;
- протягом доби публікуватимуть відеозапис засідання комітету, стенограму та протокол.
Впевнені, що громадяни мають знати, які законопроєкти потрапляють до зали Ради та хто лобіює сумнівні правки. А журналісти – можливість завчасно повідомляти суспільство про них, – додали у ЦПК.
Зауважимо, згідно з опитуванням, яке провів Фонд “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва спільно із соціологічною службою Центру Разумкова на замовлення громадського руху “Чесно”, більшість українців (близько 65%) вважають, що журналісти повинні мати доступ до засідань Верховної Ради навіть у період воєнного стану. Понад 57% громадян підтримують ідею онлайн-трансляцій засідань на телеканалі “Рада”.
За результатами соціологічного дослідження, 11% українців не погоджуються з ідеєю доступу журналістів до засідань, тоді як близько 14% виражають незгоду щодо необхідності трансляцій. Варто зазначити, що в цих питаннях позиції громадян усіх регіонів майже однакові.
На цей час, з огляду на запровадження воєнного стану, журналістам ускладнено доступ до приміщення парламенту, а телеканал “Рада” припинив прямі трансляції засідань. Зазначається, що ці обмеження обґрунтовуються безпековими ризиками. З усім тим, інформація про час і хід засідань стає відомою через публікації та трансляції депутатів у соцмережах.
Більшість часу засідання парламенту відбуваються в закритому режимі, що, ймовірно, стає зручним для багатьох народних обранців, аби уникнути прямого нагляду журналістів та можливості отримати коментарі від них у кулуарах.
- Близько 30% українців вважають, що єдиний телемарафон втратив свою актуальність. Приблизно 20% респондентів ставляться до “Єдиних новин” нейтрально, тоді як інші 20% громадян вважають, що телемарафон в Україні досі залишається актуальним.
- Раніше Головнокомандувач ЗСУ затвердив зміни до наказу щодо правил акредитації журналістів під час воєнного стану. Зокрема відтепер акредитація відбуватиметься на строк до 12 місяців.
- Нардепку “Європейської солідарності” Вікторію Сюмар не випустили з України для участі у конференції Ради Європи. За 10 днів документи про її відрядження не змогли підписати нібито через технічні проблеми.
- Фракція “Європейська Солідарність” закликає негайно повернути роботу Верховної Ради України до вимог закону та регламенту.
Уряд Ізраїлю офіційно дав старт процесу реєстрації земельних ділянок на Західному березі, що фактично легалізує та спрощує розширення ізраїльських поселень. Поки офіційний Єрусалим називає це заходами безпеки та прозорості, палестинське керівництво заявляє про початок реалізації плану з остаточного поглинання їхніх територій.
Володимир Зеленський поставив перед СБУ завдання стати “реально повністю сильною” структурою, вільною від сторонніх впливів. Курувати процес внутрішньої фільтрації та боротьби з диверсійною діяльністю доручено першому заступнику голови відомства Олександру Покладу, від якого глава держави очікує швидких та безкомпромісних результатів.
Супутникові знімки зафіксували гігантський авіаносець за 150 миль від узбережжя Оману, що є чітким сигналом для Ірану напередодні другого раунду переговорів щодо ядерної програми
Європейський парламент офіційно обмежив використання інструментів штучного інтелекту на корпоративних пристроях своїх членів та технічного персоналу. Рішення продиктоване неможливістю гарантувати безпеку службової інформації, оскільки більшість вбудованих ШІ-функцій передають дані на сторонні хмарні сервери, що створює ризики несанкціонованого доступу до державних таємниць.
Німецька армія прагне якнайшвидше перейняти “унікальні спроможності” України у сфері безпілотників та цифрової логістики. Для цього до військових шкіл Німеччини прибудуть українські бійці, які мають найбільший у НАТО досвід ведення повномасштабної війни.