Рада ухвалила законопроєкт про відкриту роботу комітетів

Джерело: ЦПК

Народні депутати проголосували за законопроєкт №11321 про відкриту роботу комітетів. Документ підтримали 286 народних обранців.

Як зауважили у повідомленні, ЦПК спільно з партнерами давно домагалися ухвалення цього законопроєкту.

Що зміниться:

  • за добу до засідання публікуватимуть порядки денних та проєкти рішень комітетів;
  • додатково передбачається онлайн-доступ на засідання комітетів журналістів та представників громадянського суспільства;
  • протягом доби публікуватимуть відеозапис засідання комітету, стенограму та протокол.

Впевнені, що громадяни мають знати, які законопроєкти потрапляють до зали Ради та хто лобіює сумнівні правки. А журналісти – можливість завчасно повідомляти суспільство про них, – додали у ЦПК.

Зауважимо, згідно з опитуванням, яке провів Фонд “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва спільно із соціологічною службою Центру Разумкова на замовлення громадського руху “Чесно”, більшість українців (близько 65%) вважають, що журналісти повинні мати доступ до засідань Верховної Ради навіть у період воєнного стану. Понад 57% громадян підтримують ідею онлайн-трансляцій засідань на телеканалі “Рада”.

За результатами соціологічного дослідження, 11% українців не погоджуються з ідеєю доступу журналістів до засідань, тоді як близько 14% виражають незгоду щодо необхідності трансляцій. Варто зазначити, що в цих питаннях позиції громадян усіх регіонів майже однакові.

На цей час, з огляду на запровадження воєнного стану, журналістам ускладнено доступ до приміщення парламенту, а телеканал “Рада” припинив прямі трансляції засідань. Зазначається, що ці обмеження обґрунтовуються безпековими ризиками. З усім тим, інформація про час і хід засідань стає відомою через публікації та трансляції депутатів у соцмережах.

Більшість часу засідання парламенту відбуваються в закритому режимі, що, ймовірно, стає зручним для багатьох народних обранців, аби уникнути прямого нагляду журналістів та можливості отримати коментарі від них у кулуарах.

  • Близько 30% українців вважають, що єдиний телемарафон втратив свою актуальність. Приблизно 20% респондентів ставляться до “Єдиних новин” нейтрально, тоді як інші 20% громадян вважають, що телемарафон в Україні досі залишається актуальним.
  • Раніше Головнокомандувач ЗСУ затвердив зміни до наказу щодо правил акредитації журналістів під час воєнного стану. Зокрема відтепер акредитація відбуватиметься на строк до 12 місяців.
  • Нардепку “Європейської солідарності” Вікторію Сюмар не випустили з України для участі у конференції Ради Європи. За 10 днів документи про її відрядження не змогли підписати нібито через технічні проблеми.
  • Фракція “Європейська Солідарність” закликає негайно повернути роботу Верховної Ради України до вимог закону та регламенту.

Національна розвідувальна служба Південної Кореї офіційно підтвердила, що Кім Чен Ин обрав свою доньку Кім Чжу Е офіційною спадкоємицею північнокорейського престолу. Аналітики зробили такий висновок після серії публічних появ підлітка на стратегічних державних заходах та її активного впливу на державну політику.

Сполучені Штати припиняють дію стандартів щодо викидів парникових газів для всіх видів транспортних засобів та двигунів. Це рішення Дональда Трампа скасовує фундаментальну норму епохи Обами, яка дозволяла державі регулювати забруднення повітря великими підприємствами.

Колишній очільник Офісу президента Андрій Єрмак запропонував свою підтримку юридичній команді, яка оскаржує відсторонення українського скелетоніста Владислава Гераскевича від Олімпійських ігор-2026. Про це розповів засновник компанії “Міллер”, ветеран Масі Найєм, зазначивши, що політик має певний досвід у подібних справах і готовий включитися в роботу після аналізу її обсягів.

Лідер французьких консерваторів Бруно Ретайо офіційно оголосив про свій намір брати участь у майбутніх президентських виборах. Колишній міністр внутрішніх справ став одним із перших топпосадовців, хто розпочав кампанію на тлі завершення каденції Еммануеля Макрона.

Журналіст Саймон Шустер нагадав подробиці того, як Володимир Зеленський скептично поставився до розвідданих Джо Байдена про початок російської агресії 16 лютого 2022 року. Замість підготовки армії до оборони, українське керівництво вирішило заспокоїти суспільство запровадженням нового національного свята.