Рада ухвалила законопроєкт про відкриту роботу комітетів

Джерело: ЦПК

Народні депутати проголосували за законопроєкт №11321 про відкриту роботу комітетів. Документ підтримали 286 народних обранців.

Як зауважили у повідомленні, ЦПК спільно з партнерами давно домагалися ухвалення цього законопроєкту.

Що зміниться:

  • за добу до засідання публікуватимуть порядки денних та проєкти рішень комітетів;
  • додатково передбачається онлайн-доступ на засідання комітетів журналістів та представників громадянського суспільства;
  • протягом доби публікуватимуть відеозапис засідання комітету, стенограму та протокол.

Впевнені, що громадяни мають знати, які законопроєкти потрапляють до зали Ради та хто лобіює сумнівні правки. А журналісти – можливість завчасно повідомляти суспільство про них, – додали у ЦПК.

Зауважимо, згідно з опитуванням, яке провів Фонд “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва спільно із соціологічною службою Центру Разумкова на замовлення громадського руху “Чесно”, більшість українців (близько 65%) вважають, що журналісти повинні мати доступ до засідань Верховної Ради навіть у період воєнного стану. Понад 57% громадян підтримують ідею онлайн-трансляцій засідань на телеканалі “Рада”.

За результатами соціологічного дослідження, 11% українців не погоджуються з ідеєю доступу журналістів до засідань, тоді як близько 14% виражають незгоду щодо необхідності трансляцій. Варто зазначити, що в цих питаннях позиції громадян усіх регіонів майже однакові.

На цей час, з огляду на запровадження воєнного стану, журналістам ускладнено доступ до приміщення парламенту, а телеканал “Рада” припинив прямі трансляції засідань. Зазначається, що ці обмеження обґрунтовуються безпековими ризиками. З усім тим, інформація про час і хід засідань стає відомою через публікації та трансляції депутатів у соцмережах.

Більшість часу засідання парламенту відбуваються в закритому режимі, що, ймовірно, стає зручним для багатьох народних обранців, аби уникнути прямого нагляду журналістів та можливості отримати коментарі від них у кулуарах.

  • Близько 30% українців вважають, що єдиний телемарафон втратив свою актуальність. Приблизно 20% респондентів ставляться до “Єдиних новин” нейтрально, тоді як інші 20% громадян вважають, що телемарафон в Україні досі залишається актуальним.
  • Раніше Головнокомандувач ЗСУ затвердив зміни до наказу щодо правил акредитації журналістів під час воєнного стану. Зокрема відтепер акредитація відбуватиметься на строк до 12 місяців.
  • Нардепку “Європейської солідарності” Вікторію Сюмар не випустили з України для участі у конференції Ради Європи. За 10 днів документи про її відрядження не змогли підписати нібито через технічні проблеми.
  • Фракція “Європейська Солідарність” закликає негайно повернути роботу Верховної Ради України до вимог закону та регламенту.

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте виступив із жорстким застереженням до європейських законодавців. Він назвав ідею самостійної оборони Європи ілюзорною та закликав зберігати міцний союз зі Сполученими Штатами.

Бюро з захисту Конституції Латвії повідомило про посилення загрози з боку Росії. У щорічному звіті за 2025 рік зазначається, що ризики безпеки, що походять від Москви, помітно зростають у всій Європі.

Президент Володимир Зеленський підписав указ про зміну персонального складу Ради національної безпеки і оборони України. До стратегічного органу приєдналися ключові урядовці, тоді як колишній очільник СБУ Василь Малюк був офіційно виведений зі складу Ради.

Росія розпочала виведення своїх військ з аеропорту Камишли на північному сході Сирії, повідомили сирійські джерела 26 січня. Виведення військ відбувається на тлі спроб уряду Дамаска встановити контроль над територіями, які перебувають під управлінням курдських сил.

Російська влада ненавмисно визнала успішну операцію Збройних сил України проти свого найважливішого військового корабля. Через технічну помилку суду російською стороною було вперше підтвердження влучання двох ракет, які відправили крейсер “Москва” на дно.