Рада Європи запустила процес створення спецтрибуналу для РФ

Джерело: пресслужба Ради Європи

Комітет міністрів Ради Європи офіційно запустив процес створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії РФ проти України. Відповідне рішення ухвалили 14 травня на засіданні у Люксембурзі.

На засіданні комітету офіційні представники Києва передали лист президента Володимира Зеленського з проханням заснувати такий трибунал.

Звернення прийняли генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе та міністр закордонних справ Люксембургу Ксав’є Бетель. Берсе доручено очолити процес  створення спецтрибуналу.

За оцінками близьких до процесу джерел DW, формальні процедури можуть завершитися до кінця 2025 – початку 2026 року.

Раніше стало відомо, що Основна група зі створення спецтрибуналу, до якої входять до 40 країн, Єврокомісія, зовнішньополітична служба ЄС та Рада Європи завершила роботу над технічним проектом створення міжнародного суду. Проект складається з трьох головних документів: тексту двосторонньої угоди між Україною та Радою Європи про формування трибуналу, його статуту та угоди про управління трибуналом, котра офіційно має назву “розширена часткова угода”.

“Розширена часткова угода” стосується її управління та фінансування. Одні країни зможуть автоматично підписати його на підставі свого членства у Раді Європи, іншим необхідно буде ратифікувати його в національних парламентах, на що може знадобитися час.

ЗМІ інформували, що у 2026 році очікується початок роботи Спеціального трибуналу щодо злочину агресії РФ проти України.

Раніше стало відомо, що проект Спеціального трибуналу зі злочину агресії РФ проти України готовий і чекає на політичне схвалення. Його неофіційно називають “трибуналом для Путіна”, оскільки у міжнародній юриспруденції відповідальним за злочин агресії вважається найвище керівництво держави.

Зміст документів про створення трибуналу на основі Ради Європи поки що тримається у секреті. Відомо лише, що Володимира Путіна не судитимуть, доки він президент РФ. Те саме стосується Михайла Мішустіна та Сергія Лаврова.

Проте проти вищого керівництва РФ і, можливо, Білорусі в межах Спецтрибуналу вестимуть розслідування – для цього імунітет не перешкода. У результаті можуть підготувати обвинувальний висновок, хоча висунути звинувачення та видати ордер на арешт суд не зможе до зняття недоторканності, повідомило кореспондентку DW джерело.

У справі мають фігурувати близько двох десятків посадовців РФ зі списку Києва. Трибунал зосередиться на високопоставлених політичних та військових лідерах, відповідальних за планування, підготовку, ініціювання та здійснення злочину агресії проти України. Джерело додало, що США фактично відмовилися приєднуватися до засновників трибуналу після повернення до Білого дому Дональда Трампа.

Дослідник Інституту права міжнародного миру та безпеки Кельнського університету Гліб Богуш вважає, що це крок уперед. На його думку, двадцять осіб – це реальна кількість, що відображає природу злочину агресії.

Водночас спеціаліст з міжнародного права, ірландський юрист Ендрю Форд наголосив на ризиках такого трибуналу з погляду легітимності та ефективності: якщо суд зосередиться лише на невеликій групі представників еліти, без гарантії затримання, а тим більше засудження цих підозрюваних, то як це позначиться на системі міжнародного кримінального права?

Крім того, вирішивши, що Путін має імунітет, Рада Європи, якій так і не вдалося оголосити його нелегітимним президентом, подає небезпечний сигнал: який може бути сприйнятий, як заклик ігнорувати розпорядження Міжнародного кримінального суду (МКС), який раніше видав ордер на арешт глави РФ.

Зауважимо, 4 лютого представники Європейської комісії, Європейської служби зовнішніх справ, Ради Європи, України та 37 держав погодили головні параметри для створення спеціального трибуналу щодо злочину агресії РФ проти України.

Окрім того, визначили найважливіші елементи проєкту статуту Шумана – основного юридичного документа, що регулюватиме діяльність трибуналу.

Після початку роботи трибунал матиме повноваження притягати до відповідальності російських політичних і військових керівників, котрі несуть найвищу відповідальність за злочин агресії.

Коли Росія вирішила порушити кордони України, знехтувавши Статутом ООН, вона скоїла один із найтяжчих міжнародних злочинів – злочин агресії. Тепер наближається справедливість. Справедливість для України. Ми заклали правові основи для створення спеціального трибуналу, – зауважила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.

Генсекретар Ради Європи Ален Берсе назвав результати зустрічі прогресом, який відчуватимуть також наступні покоління українців.

Додамо, Верховна представниця Євросоюзу з закордонних справ Кая Каллас заявила, що трибунал для лідера РФ Володимира Путіна працюватиме, навіть якщо президент США Дональд Трамп досягне мирних переговорів з господарем Кремля щодо України.

Спеціальний трибунал створять на основі Ради Європи, до групи його засновників входить 41 представник, і Каллас закликала решту країн приєднатися до цієї ініціативи.

Очікується, що фінальна, 14-та зустріч групи відбудеться у квітні, і на ній підпишуть документ про створення Спеціального трибуналу.

Читайте також: Голова Міжнародного кримінального суду пообіцяла покарати Путіна за злочини в Україні

Довідка. Злочин агресії — окрема категорія міжнародних правопорушень, яка полягає у розв’язанні війни проти іншої держави. На відміну від воєнних злочинів та злочинів проти людяності, за які можуть бути притягнуті до відповідальності як рядові учасники, так і командири обох сторін, злочин агресії можна інкримінувати виключно вищому керівництву країни, що приймав рішення про напад. Тож, робота трибуналу насамперед стосуватиметься глави РФ Володимира Путіна.

• Близько 30 європейських країн, а також Австралія і Канада звернулися до Міжнародного суду ООН в Гаазі з проханням ухвалити рішення, що Суд має юрисдикцію для розгляду по суті позову України проти Росії, в якому Україна обвинувачує РФ у зловживанні Конвенцією про запобігання злочину геноциду з метою створення приводу для повномасштабного вторгнення, яке відбулося 24 лютого 2022 року.
• “Дуже ймовірно”, що Росію визнають винною у продовольчій кризі, зазначила Катріона Мердок, партнерка Global Rights Compliance, і тоді МКС видасть ще один ордер на арешт Путіна, разом із тим, який був виданий у березні цього року за незаконну депортацію дітей.
• Генеральний прокурор Андрій Костін разом з керівницею розслідуваннями міжнародних злочинів, вчинених в Україні, від Міжнародного кримінального суду Брендою Голліс побували на Харківщині — у місцях російських атак на цивільну інфраструктуру.
• Колишній посол Білорусі в Польщі Павло Латушко передав прокурорам Міжнародного кримінального суду (МКС) в Гаазі другу частину звіту, що містить нові матеріали, які підтверджують причетність “диктатора Олександра Лукашенка і його спільників до воєнних злочинів”. Йдеться, зокрема, про незаконне вивезення українських дітей до Білорусі.
• Міжнародний кримінальний суд (МКС) видав ордери на арешт двох високопоставлених російських військових за звинуваченнями у причетності до нападів на цивільну інфраструктуру України.