Раді запропонували скерувати кошти з фінансування партій на ЗСУ
Джерело: Букви з посиланням на картку законопроєкту
22 квітня у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо спрямування на оборонні потреби коштів направлених на державне фінансове забезпечення політичних партій.
Нині текст документа відсутній.
Загалом з бюджету у 2024 році на фінансування партій виділено понад 840,6 млн.
Ініціатори проєкту закону: Устінова Олександра Юріївна (IX скликання), Батенко Тарас Іванович (IX скликання), Піпа Наталія Романівна (IX скликання), Юрчишин Ярослав Романович (IX скликання), Лозинський Роман Михайлович (IX скликання), Васильченко Галина Іванівна (IX скликання), Рущишин Ярослав Іванович (IX скликання), Радіна Анастасія Олегівна (IX скликання), Цабаль Володимир Володимирович (IX скликання), Бобровська Соломія Анатоліївна (IX скликання), Шараськін Андрій Андрійович (IX скликання), Бакунець Павло Андрійович (IX скликання), Хлапук Максим Миколайович (IX скликання), Куницький Олександр Олегович (IX скликання), Мезенцева Марія Сергіївна (IX скликання), Білозір Лариса Миколаївна (IX скликання), Стефанишина Ольга Анатоліївна (IX скликання).
Своєю чергою, одна з авторів документа, голова фракції “Голос” Олександра Устінова прокоментувала важливість законопроєкту.
Депутатка нагадала, що більшість політичних партій України щороку отримують сотні мільйонів гривень з державного бюджету на підтримання своєї діяльності.
Лише уявіть, у 2024 році на політичні партії з держбюджету виділено понад 840 мільйонів гривень! І це тоді, коли ми не маємо чим платити за службу військовим і просимо про допомогу в наших міжнародних партнерів.
Вона додала, що на третьому році повномасштабної війни, маючи гостру нестачу ресурсів на фронті, витрачати державні кошти на “політику” – цинічно.

Джерело: Олександра Устінова/Facebook
Друкувати агітаційні брошурки – це останнє, що ми маємо робити, якщо хочемо зберегти країну. Тому пропонуємо на час воєнного стану віддавати всі кошти з фінансування партій на ЗСУ. Там вони значно потрібніші, ніж в політичних штабах, — обгрунтувала народна обраниця подання законопроєкту.
- Петиція із закликом переспрямувати кошти призначені для телемарафонів “Єдині новини” та “Фрідом” на фінансування БпЛА та пікапів для Збройних сил України набрала понад 25 тисяч необхідних голосів.
- Близько 30% українців вважають, що єдиний телемарафон втратив свою актуальність. Приблизно 20% респондентів ставляться до “Єдиних новин” нейтрально, тоді як інші 20% громадян вважають, що телемарафон в Україні досі залишається актуальним.
- У 2023 році на виробництво контенту для двох телемарафонів – “Єдині новини” та FreeДом – витратили 842,2 млн грн. Кошти витратили Мультимедійна платформа іномовлення України та “Парламентський телеканал “Рада””, які належать до сфери впливу Міністерства культури та інформаційної політики.
- Міська влада Києва не купуватиме нагородні годинники, а кошти, заплановані на цю закупівлю, спрямують на забезпечення сил безпеки та оборони України.
17 листопада заступник міністра оборони США з політичних питань Елбридж Колбі заявив, що українські удари по російських об’єктах, зокрема по найбільшому російському маркетплейсу Wildberries, можуть посилювати готовність Кремля до ескалації. Водночас він визнав, що окремі атаки ЗСУ здатні сповільнювати просування армії РФ.
17 листопада вибухотехніки знешкодили бойові частини двох російських безпілотників, які не здетонували під час атаки у Рівному.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що удари Сил оборони по Керченському мосту є захистом від російської агресії.
17 листопада російська влада скликала екстрене засідання після часткового обвалення Кримського мосту внаслідок атаки ЗСУ. Комісію з ліквідації наслідків очолив віцепрем’єр РФ Марат Хуснуллін.
Зустріч Дональда Трампа, Сі Цзіньпіна та Володимира Путіна, запланована на четвер у китайському Шеньчжені, навряд чи завершиться суттєвими домовленостями. Позиції та очікування трьох лідерів надто різняться, аби розраховувати на значний прорив. Для Кремля головним результатом може стати сама зустріч і спільна фотографія президентів США, Китаю та Росії, яка дозволить Москві провести паралелі з Ялтинською конференцією 1945 року.