Речник Повітряних сил розповів про особливості ракет, якими вночі атакували південь України

Джерело: телемарафон.

У ніч на 19 липня російські військові для атаки на південь України, здебільшого по Одесі, використали засоби наземного, повітряного та морського базування і дрони. Більше про Х-22 та “Онікс” розповів речник Повітряних Сил ЗСУ Юрій Ігнат.

За його словами, Україна потребує систем і засобів, здатних збивати “Онікси” та Х-22.

Х-22 є надзвичайно швидкою крилатою ракетною, яка фактично атакує за балістичною траєкторією.

“Ракети ці вже не виготовляються, вони старі радянські. Це із хороших новин. Але ці ракети – найбільш руйнівні, і найбільш неточні, які має ворог”, – зазначив спікер.

Ракета має похибку в 600 метрів, яка для неї допустима, але росіян не стримує цей фактор, аби не завдати ударів по густонаселених містах.

На “Онікс” можна впливати засобами радіоелектронної боротьби (РЕБ). Сили оборони роблять все можливе, щоб протидіяти цим двом видам ракет. “Оніксами” не часто атакують Одещину або інші регіони саме з моря.

“(Вони, – ред.) атакують берегову лінію, хоча ці ракети призначені для знищення кораблів”, – додав він.

Речник підкреслив, що ця атака на Одесу, мабуть, одна з наймасованіших з лютого 2022 року.

1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.

Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.

У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.

Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.

Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.