Рекордна кількість росіян отримала німецькі паспорти у 2024 році

Джерело: The Moscow Times

У Німеччині рекордно зросла кількість мігрантів, котрі отримали громадянство країни. Згідно з даними уряду Німеччини, понад 291 955 осіб отримали громадянство, що на 46% більше проти 2023 року. Переважно сплеск стався завдяки іммігрантам з Сирії.

Сирійці прибули як біженці у 2015 і 2016 роках та отримали право на натуралізацію минулого року. Вони становили найбільшу групу нових громадян, на них припадало 28% усіх натуралізацій, або 83 150 осіб.

Разом з тим, кількість росіян, котрі отримали німецький паспорт, зросла у шість разів. Серед росіян спостерігалося найбільше відсоткове зростання натуралізації, котре збільшилося до 12 980 осіб у 2024 році порівняно з 1 995 у 2023-му.

Також зросла кількість видачі паспортів вихідцям з Туреччини, Іраку та Афганістану.

Різке збільшення кількості видач відбулося через політику уряду ФРН на чолі з колишнім канцлером Олафом Шольцем, котрий пом’якшив закон про громадянство, аби вирішити проблему нестачі робочої сили. За цими правилами прохання розглядалися після п’яти років проживання, а не восьми. Також термін натуралізації міг бути скорочений до трьох років для високоінтегрованих претендентів. Зокрема минулого року 7% заявників пройшли цю скорочену процедуру.

Своєю чергою, правляча коаліція канцлера Фрідріха Мерца вживає заходів для скасування прискореного шляху до громадянства і планує відновити п’ятирічний період очікування. Міністр внутрішніх справ Александер Добріндт описав це рішення як спосіб “відновити порядок у міграційному процесі”.

Занепокоєння виборців щодо зростання нелегальної міграції сприяло збільшенню підтримки AfD, котра стала головною опозиційною силою в парламенті після лютневих виборів.

Зауважимо, за понад три роки повномасштабної війни РФ проти України до Німеччини з проханням про надання притулку звернулися 6374 росіянина віком від 18 до 45 років. Проте лише 349 осіб отримали позитивне рішення: статус біженця, додатковий захист або захист від депортації. Про це свідчить відповідь МВС ФРН на запит депутатки Бундестагу від Лівої партії Клари Бюнгер.

Метою депутатського запиту було з’ясувати, наскільки охоче Німеччина надає притулок російським дезертирам та чоловікам, які не бажають брати участь у війні проти України.

Згідно з відповіддю МВС, переважна більшість заяв була відхилена або взагалі не розглядалася — через так зване “припинення необхідності ухвалення рішення”. Часто це траплялося, якщо відповідальність за розгляд заявки мала нести інша країна ЄС.

Бюнгер акцентувала, що з моменту вторгнення Росії в Україну сотні тисяч росіян покинули країну, аби уникнути мобілізації. На її думку, лише 349 схвалених заяв у Німеччині — це “ганебно низький показник”. Депутатка також звинуватила німецький уряд у невиконанні обіцянки надати притулок тим, хто не хоче воювати. Вона нагадала про заяву колишнього канцлера Олафа Шольца, який публічно запевняв у готовності захищати таких осіб.

Раніше міністр внутрішніх справ Александер Добріндт розпорядився зупиняти на кордоні осіб без віз або з підробленими документами — навіть якщо ті прагнуть отримати притулок. Водночас для деяких категорій мігрантів передбачили певні винятки: вагітні жінки, діти та хворі не підлягають негайному поверненню.

Добріндт також посилив прикордонний контроль: кількість поліцейських на кордонах зросла з 11 000 до 14 000.

Канцлер Фрідріх Мерц заявив, що “Німеччина оточена безпечними державами”, а тому “заяви на притулок мають розглядатися за межами країни”. Такий підхід вже викликав критику з боку Польщі, а також суперечки всередині правлячої коаліції, особливо з боку Соціал-демократичної партії Німеччини.

Раніше Мерц оголосив “національну надзвичайну ситуацію” у сфері міграції та ініціював кардинальні зміни в політиці прийому біженців.

Зокрема, влада вирішила активувати статтю 72 Договору про функціонування ЄС, яка дозволяє державам-членам у виняткових обставинах відступити від частини європейських норм для захисту громадського порядку та внутрішньої безпеки.

Результатом такого рішення стане:

фактичне скасування дії Дублінського регламенту,
посилення прикордонного контролю,
та масштабні відмови у в’їзді для шукачів притулку.

Зауважимо, до цього влада Німеччини призупинила переселення осіб, які потребують особливого захисту, у межах програми Управління верховного комісара ООН у справах біженців (UNHCR).

Фрідріх Мерц пообіцяв помітні зміни в економічній політиці Німеччини та політиці надання притулку.

Бундестаг 29 січня схвалив запропоновану ХДС резолюцію про радикальне посилення міграційного законодавства. Цей план найбільшої опозиційної фракції німецького бундестагу передбачав, зокрема, постійний прикордонний контроль, можливість відмови прохачам притулку вже на кордоні та затримання іноземців, яких влада зобов’язала залишити країну.

Читайте також: В ЄС оприлюднили план захисту від напливу мігрантів

Міністр фінансів Німеччини Крістіан Лінднер виступив із пропозицією запровадити для українських біженців окремий правовий статус, який дозволить знизити витрати на соціальні виплати та сприяти залученню біженців на ринок праці.
Витрати на допомогу для біженців та мігрантів у Німеччині стрімко зростають. Якщо у 2021 році на підтримку цієї категорії населення виділили 5,9 млрд євро, то минулого року сума становила вже 12,2 млрд євро — понад чверть усіх витрат на допомогу з безробіття (42,6 млрд євро).
У вересні до Німеччини в’їхала рекордна кількість нелегальних мігрантів, поліція зафіксувала понад 21 тисячу осіб.