Reuters: В РФ не змогли перезапустити дві третини НПЗ, постраждалих від атаки дронів

Джерело: Reuters

Росія змогла швидко відремонтувати деякі з ключових нафтопереробних заводів, які постраждали від атаки безпілотників. Однак, згідно з підрахунками Reuters, росіянам поки що вдалося відновити лише третину потужностей нафтопереробних заводів.

Так, на середину квітня у режимі аварійного простою через зовнішні впливи, як і раніше, знаходилися установки переробки нафти потужністю 90,5 тисячі тонн на добу — або 9,9% від загальної потужності російських НПЗ. Тоді як у березні сукупна продуктивність аварійно зупинених первинних установок сягала 123 800 тонн на добу, або 13,6% загальної потужності.

За даними джерел, у квітні завершено ремонтні роботи на найбільшому НПЗ “Роснефти” в Рязані. Завод, який забезпечує пальним, зокрема Москву та столичний регіон, потрапив під удар БПЛА 13 березня і був змушений зупинити роботу обох установок первинної переробки.

Також нафтовикам, ймовірно, вдалося відновити роботу Куйбишевського НПЗ, який потрапив під наліт дронів 23 березня. Натомість на Сизранському НПЗ “Роснефти”, атакованому 16 березня, перезапустили установку, що постраждала від дрона, не вдалося. Замість неї на заводі запустили другу установку первинної переробки, яка перебувала у технічному простої на момент нальоту БПЛА. Повний ремонт заводу затягнеться до червня.

Інші заводи, які потрапили під атаку дронів, досі не вирішили технічних проблем. Туапсинський НПЗ “Роснефти”, єдиний на чорноморському узбережжі РФ, продовжує “стояти” після атаки, що сталася ще наприкінці січня. “Нижегороднефтеоргсинтез” “Лукойлу” продовжить ремонт до травня. Фактичне завантаження первинних установок, які повернулися в роботу після аварій, у низці випадків нижчі від номінального, але в основному перебувають на доаварійному рівні.

Згідно з даними агентства, за січень–березень не менше десяти російських заводів постраждали від атаки дронів. У результаті, за даними росстату, з початку березня до 7 квітня виробництво бензину в РФ обвалилося на 10,1%, а дизельного пального — на 7,6%.

Зауважимо, ще у лютому ЗМІ повідомляли, що показники перероблення нафти у РФ впали до найнижчого рівня після зупинки двох великих НПЗ, які атакували безпілотники.

Також британські розвідники оцінили, як атаки ЗСУ на російські нафтопереробні заводи вплинули на економіку РФ. Фахівці зауважили, що від 1 березня у Росії діє піврічна заборона на експорт бензину. Причина – необхідність стабілізувати ціни на внутрішньому ринку РФ на тлі зростання попиту.

Експерти наголосили, що Україна почала новий етап боротьби з російським агресором, атакуючи власними безпілотниками нафтопереробні заводи Росії.

РФ попросила Казахстан бути готовим поставити 100.000 тонн бензину на випадок дефіциту, що загостриться через атаки БпЛА на російські НПЗ і перебої з постачанням, повідомили три джерела в галузі. Раніше допомогти Росії з постачанням бензину вже погодилася сусідня Білорусь.

Правоохоронці викрили ще одного російського агента у лавах ЗСУ. Ним виявився завербований ФСБ мобілізований із Житомирщини, котрий навів повітряну атаку росіян на свій підрозділ БпЛА.

Президент України Володимир Зеленський не зміг стримати сліз під час інтерв’ю британському ведучому Стівену Бартлетту, коли розповідав про зустрічі з батьками українських військових, які загинули на війні. За його словами, деякі родини під час вручення державних нагород просять лише обійняти їх.

Віцепрезидент США Джей Ді Венс вважає, що укласти мирну угоду між Україною та Росією не вдалося через суттєві розбіжності у позиціях сторін стосовно окремих деталей переговорного процесу.

Після того, як нещодавня суперечка з Дональдом Трампом викликала у багатьох побоювання, що президент США знову схилився на бік Росії, Володимир Зеленський заявив, що його розбіжності з американським лідером не мають особистого характеру. Водночас він попередив, що зближення з Путіним лише посилить господаря Кремля.

Атаки українських безпілотників та західні санкції ускладнюють роботу російського нафтового гіганта “Роснефть”. Компанії стає дедалі складніше підтримувати нинішні обсяги видобутку та водночас розробляти нові родовища.