Reuters: З осені РФ і Китай можуть розпочати торгівлю за бартером
Джерело: Reuters
Росія і Китай можуть перейти на бартерні торгові схеми, повідомили Reuters три джерела. Деякі угоди очікуються вже цієї осені, оскільки обидві країни хочуть уникнути банківських систем, контрольованих США.
Бартерна торгівля дозволить Москві та Пекіну обійти платіжні проблеми, зменшити увагу західних регуляторів і обмежити валютні ризики. Росія розробляє правила для бартерної торгівлі, і є припущення, що Китай робить те ж саме.
Ще в лютому міністерство економіки Росії опублікувало документ, який рекомендує компаніям проводити бартерні операції. У ньому є інструкція з розрахунку витрат, митних зборів, вимоги до бухгалтерського обліку та шаблони контрактів для різних видів бартеру. Документ описує бартер як “ефективний спосіб уникнути міжнародних розрахунків”.
Джерело в російській промисловій фірмі повідомило, що обговорюється експорт металів з РФ в обмін на китайське обладнання.
- Росія продовжує нарощувати постачання сировинних товарів до Китаю, свідчать дані митниці КНР.
- Ситуація з російськими платежами до Китаю продовжує погіршуватися: китайські банки почали повертати до Росії близько 80% переказів у юанях.
- Китайські технологічні гіганти, такі як Huawei і Baidu, а також стартапи, активно закуповують напівпровідники високосмугової пам’яті (HBM) від Samsung Electronics через побоювання можливих санкцій США на експорт мікросхем до Китаю.
- Російський гірничодобувний гігант “Норнікель”, один із найбільших у світі виробників нікелю, міді та металів платинової групи, через санкції веде переговори з китайською China Copper про створення спільного підприємства і перенесення своєї бази виплавки міді до Китаю.
Канада та морський парк Marineland досягли попередньої домовленості щодо майбутнього 30 білух. Тварин планують перевезти до Іспанії або США, що має покласти край утриманню китів у неволі в Канаді.
Президент США Дональд Трамп заявив, що Україна нібито “не протрималася б і одного-двох днів” без американської зброї. Він також повторив твердження про допомогу “на сотні мільярдів доларів”, яке українська влада раніше заперечувала.
Підтримувана Іраном “Хезболла” відкинула угоду про припинення вогню в Лівані, яку США допомогли узгодити між Бейрутом та Ізраїлем. Ізраїль заявив, що не виводитиме війська й продовжуватиме операції в країні.
Німеччина не змогла отримати непостійне місце в Раді Безпеки ООН, поступившись Австрії та Португалії. У Берліні результат назвали “гіркою поразкою” і пов’язали його, зокрема, з позицією Німеччини щодо України та Ізраїлю.
Кубинська діаспора у США знову активізувала вимоги щодо повернення або компенсації за майно, яке комуністичний уряд Куби націоналізував після революції. Після рішення Верховного суду США та жорсткішої позиції адміністрації Дональда Трампа емігранти бачать рідкісний шанс для змін.