РФ залучає все більше іноземних найманців проти України: найближчим часом прибуде 25 тис. кубинців

Росія все активніше залучає іноземців до війни проти України, намагаючись компенсувати рекордні втрати й нестачу власного мобілізаційного ресурсу. Як пише Forbes, вторгнення, що починалося як регіональний конфлікт, перетворюється на глобальну проксі-війну авторитарних режимів проти України.

За даними української розвідки, на боці Росії можуть воювати до 25 тисяч кубинців, що робить їх найбільшим контингентом іноземних найманців після північнокорейців. Представник ГУР Андрій Юсов пояснив, що для Кремля залучення іноземців вигідне: “Якщо іноземець гине, не потрібно платити компенсації й немає невдоволених родичів у Росії. Менше мертвих росіян – менше проблем”.

Британська розвідка оцінює втрати РФ у понад мільйон осіб, тому Кремль активно вербує найманців з Африки, Латинської Америки та Центральної Азії

Для кубинців участь у війні приваблива фінансово. Обіцяна зарплата становить близько 2 тисяч доларів на місяць, тоді як середній заробіток на Кубі – лише 20 доларів. Деякі ж потрапили на фронт обманом: їх нібито запрошували на будівельні роботи в Росії, але замість цього відправили на передову.

Хоча Гавана офіційно заперечує причетність, експерти вважають, що масштаб такої мобілізації неможливий без мовчазної згоди кубинської влади. За оцінками Держдепу США, від 1 до 5 тисяч кубинців вже воюють в Україні.

Українські депутати та аналітики вважають, що Росія перетворює війну на “спільний проєкт” з диктаторськими режимами. “Північнокорейські та кубинські військові – це політичні жести підтримки, а не лише спроба компенсувати нестачу солдатів”, – зазначила нардепка Олександра Устінова.

На її думку, Кремль використовує союзників, аби показати, що має “надійних партнерів”. Натомість для Куби участь у війні – ідеологічний виклик Заходу й шанс отримати валюту.

“Кубинці отримують нечувані гроші. Якщо загинуть – їхні родини стануть багатими, якщо виживуть – героями. У будь-якому випадку режим виграє”, – пояснив професор політології Ратґерського університету Александр Мотиль.

На думку експертів, така залежність від іноземних сил лише демонструє слабкість Кремля. “Путін бачить, що росіяни не хочуть вмирати за його війну, тому посилає на смерть іноземців”, – каже Мотиль.

За даними українських джерел, до липня 2025 року іноземці становили 49% усіх полонених окупантів, тоді як у 2022 році їх було лише 1%. Без зовнішньої допомоги Москва не змогла б підтримувати наступальні дії, зазначив Сергій Кузан, голова Центру безпеки та співпраці.

Росія формує військову вісь із Північною Кореєю, Іраном, Венесуелою та Кубою – обмінюючись зброєю, технологіями та бойовим досвідом. За даними Hudson Institute, Північна Корея отримує від РФ технологічну допомогу для розвитку ядерної програми, зокрема підводних носіїв ракет.

Експерти попереджають: найбільша небезпека полягає не в кількості іноземних бійців, а в тому, що вони здобувають досвід сучасної війни, який згодом можуть застосувати в інших регіонах світу.

“Кожен іноземний підрозділ, який проходить через Україну, фактично стає військовою академією на полі бою”, – зазначив Білл Коул із Peace Through Strength Institute.

Суд у Великій Британії встановив, що Росія вербувала злочинців для терактів через соцмережі.
Українські та молдовські поліціянти затримали найманців, які воювали на стороні Росії.

Влада Китаю неодноразово заявляла, що країна не постачає Росії зброю. Водночас Пекін не обмежує експорт товарів подвійного призначення, котрі можуть використовуватися у військовому виробництві. Зокрема, російські військові компанії імпортують із Китаю мільйони двигунів та інші компоненти для безпілотників, які застосовуються проти українських військових і міст, мовиться у неопублікованих звітах, підготовлених для Держдепартаменту США та урядів європейських країн.