Рівень народжуваності у Євросоюзі впав до нового мінімуму

Джерело: Financial Times

У 2023 році кількість новонароджених дітей у Європейському союзі сягла рекордно низького рівня, що є черговим свідченням демографічних проблем блоку.

Дані свідчать, що торік у 27 країнах-членах ЄС народилось 3 665 000 дітей. Це – найнижчий показник з 1961 року.

Порівняно з 2022 роком показник народжуваності у 2023 впав на 5,5%, що є найбільшим річним зниженням за всю історію спостережень.

Також торічні показники виявились нижчими за довгостроковий демографічний прогноз Євростату, згідно з яким, у блоці мало народитися 4 000 000 дітей.

У виданні нагадали, що пік народжуваності у ЄС спостерігався у середині 1960-х років, коли за рік народжувалось близько 7 000 000 дітей, та після цього рівень народжуваності пішов на спад.

За прогнозами експертів, демографічні проблеми матимуть великий вплив на державні фінанси, оскільки чисельність працездатного населення скоротиться, тоді як витрати на охорону здоров’я і пенсійні виплати зростатимуть.

Тенденція до зменшення народжуваності дітей найбільше проявляється в Італії, Іспанії, Греції, Польщі, Фінляндії та країнах Балтії. За оцінками експертів, у цих країнах за останні десять років кількість новонароджених скоротилась щонайменше на 25%.

Крім того, в Євростаті з’ясували, що жінки в ЄС стали народжувати дітей у більш пізньому віці. Зокрема середній вік жінок під час народження першої дитини у 2022 році становив майже 30 років.

В ООН вважають, що спад народжуваності може мати кілька причин – відсутність гарантій зайнятості, зростання вартості життя і цін на житло, а також численні глобальні кризи, включно з пандемією COVID-19, геополітичною напруженістю та зміною клімату.

Старша економістка Організації економічного співробітництва та розвитку Віллем Адема розповіла журналістам, що молодим людям зараз важче реалізувати себе на ринку праці та житла, аніж колись.

Професорка демографії з Університету Луїсс у Римі Марія Рита Теста вважає, що на рішення щодо дітей у європейців тепер впливають нові посадовці, які пов’язані з політичною та економічною напруженістю на міжнародному рівні.

Опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) показало, що більшість українців вважають санкції проти лідера “Євросолідарності” Петра Порошенка спробою відвернути увагу від складної ситуації на фронті та нейтралізувати опозицію.

Голова Верховної ради Руслан Стефанчук повідомив, що Україна готується до виборів після завершення воєнного стану, проте ці вибори будуть унікальними й вимагатимуть прийняття окремого закону.

В Умані на Черкащині невідома особа познущалась з їжаків прямо на вулиці.

Прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді повідомив президенту США Дональду Трампу, що припинення вогню між Індією та Пакистаном після чотириденного травневого конфлікту було досягнуто завдяки переговорам між військовими, а не за посередництва США.

У Києві до 24-х зросла кількість жертв російської атаки по місту 14 червня.