Рівень води у ставку-охолоджувачі ЗАЕС стабільний — Енергоатом

Джерело: пресслужба НАЕК “Енергоатом”

Попри підрив росіянами греблі Каховської ГЕС, наразі ситуація залишається стабільною та контрольованою. Станом на 10 серпня фіксується незначне зниження рівня води у ставку-охолоджувачі, що становить 16,20 м.

Так, зазначається, що рівень води в “гарячому” каналі Запорізької ТЕС, звідки за необхідності підживлюється ставок ЗАЕС, – 17,19 м. Тоді як у “холодному” каналі рівень води сягає відмітки у 10,62 м.

Впродовж останнього часу рівень води в обох каналах майже не падає, а показники вже не залежать від Каховського водосховища, адже рашисти його знищили, — зауважили у пресслужбі.

Та нагадали, що енергоблоки ЗАЕС не працюють із вересня 2022 року, тобто відтоді активного додаткового випаровування води зі ставка-охолоджувача не відбувається.

Уночі 10 серпня ЗАЕС втратила живлення з основної високовольтної лінії 750 кВ – станція на межі чергового блекауту.

У Фінляндії після оголошення Google про інвестиції на 13 мільярдів євро в ШІ-інфраструктуру посилилася дискусія про навантаження дата-центрів на енергосистему. Опозиція закликає запровадити загальнонаціональну систему дозволів для таких об’єктів, щоб уникнути дефіциту електроенергії та стрибків цін.

Ізраїль заявив про знищення підземної інфраструктури “Хезболли” на хребті Алі аль-Тахер у південному Лівані. Для підриву, за даними ізраїльської сторони, використали понад 1 100 тонн вибухівки, а після вибуху USGS зафіксувала землетрус магнітудою 4,1.

Один із найвідоміших середньовічних артефактів Європи – гобелен із Байо – вперше від часу свого створення майже тисячу років тому виставили у Великій Британії. 70-метрове полотно тимчасово передали Британському музею з Франції.

Марокко відкинуло звинувачення у причетності до масового переходу понад 70 тисяч людей до іспанської Сеути в липні. У Рабаті заявили, що доказів участі марокканської влади немає, а країну намагаються використати у внутрішній політичній боротьбі в Іспанії.

Дводенний космічний саміт у Парижі мав продемонструвати готовність Європи серйозно інвестувати у власний космічний сектор. Натомість він показав, що без значно більших державних витрат ЄС і далі залежатиме від США у доступі до космосу.