Російська більше не захищена Європейською Хартією мов – Рада прийняла законопроєкт
Джерело: Володимир В’ятрович/Facebook
3 грудня Верховна Рада підтримала в цілому законопроєкт, котрим схвалила правильний переклад Хартії і вилучила з ратифікаційного закону російську та неіснуючу молдавську мови.
Як зазначив історик та народний депутат Володимир В’ятрович, за рішення проголосували 264 нардепів.
Російська мова більше не захищена в Україні Європейською Хартією мов. Щойно Верховна Рада 264 голосами ухвалила в цілому законопроєкт, яким схвалила правильний переклад Хартії і вилучила з ратифікаційного закону російську та неіснуючу молдавську мови, – зазначив В’ятрович.
Натомість дію Хартії збережено для всіх інших мов, яких вона стосувалася досі, й поширено на урумську, румейську, ромську, чеську, кримчацьку, караїмську мови та їдиш.
Нардеп привітав усіх з цим рішенням та висловив вдячність тим, хто наближав цей день.
Зауважимо, законопроєкт №14120 спрямований на приведення низки нормативних актів у відповідність до оновленого перекладу Хартії. Зокрема, змінено назву та положення закону “Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин”, а також окремі норми законів “Про національні меншини (спільноти) України” та “Про медіа”.
Мета державної мовної політики – захистити державну мову як важливий і дієвий інструмент забезпечення єдності держави та її національної безпеки. Захист державної мови є легітимною метою, для досягнення якої використовуються засоби, що є найбільш раціональними для конкретної ситуації. А тому виключення російської мови не порушує зобов’язань України за Хартією, та відповідає положення Преамбули Хартії, згідно з якими охорона і розвиток регіональних або міноритарних мов не повинні зашкоджувати офіційним мовам і необхідності вивчати їх, – мовиться у пояснювальній записці.
Раніше мовна омбудсменка Олена Івановська наголосила на необхідності привести назву та положення Закону України “Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин” у відповідність до оновленого офіційного перекладу Європейської хартії регіональних або міноритарних мов, затвердженого МЗС у січні 2024 року, і оновити перелік мов, що потребують підтримки й особливого захисту.
Довідка. Європеецська Хартія мов – Міжнародний договір Ради Європи, ухвалений у 1992 році для захисту та розвитку мов, якими володіють традиційні національні меншини.
Мета Хартії:
- зберегти культурне та мовне розмаїття Європи;
- захищати мови, яким загрожує зникнення;
- забезпечувати можливість їх використання в публічному житті.
Кого стосується?
Тих мовних спільнот, які традиційно мешкають на території держави, але не є домінуючими і не мають статусу державної мови.
Основні вимоги до держав:
- створювати умови для вживання таких мов у освіті, медіа, культурі, адміністрації;
- підтримувати їх дослідження, документацію та викладання;
- сприяти їхньому використанню у повсякденному житті.
Статус в Україні:
Україна підписала Хартію у 1996 році та ратифікувала у 2003 році, визначивши перелік мов, які підпадають під її дію (серед них кримськотатарська, гагаузька, румунська, угорська, російська та інші).
- Уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська наголосила, що публічне виконання пісень російською мовою в Україні потребує чіткого законодавчого врегулювання, оскільки нині закон не містить відповідної заборони.
В тимчасово окупованому Криму з 30 травня запроваджують обмеження на продаж бензину марки АІ-95.
Україна та Канада запускають новий проєкт з виробництва українських безпілотних систем на території Канади.
Інформаційне поле України від початку повномасштабного вторгнення розвивається за логікою замкненого кола, де кожна наступна криза стратегічних комунікацій є прямим наслідком попередньої. Держава пройшла довгий шлях, на якому були новорічні розповіді про шашлики у травні, весняний “гіпноз” 2022 року про “два-три тижні”, гучні обіцянки кави на набережній Ялти після деокупації Харківщини та Херсонщини… І наступні роки різноманітних формулювань одного і того ж гірко-солодкого меседжу: “війна от-от закінчиться”.
Президент Румунії Нікушор Дан заявив, що російський дрон, який влетів у житлову багатоповерхівку в місті Галац, імовірно, змінив траєкторію після впливу української протиповітряної оборони.
Міністерство фінансів України та Світовий банк підписали угоду про надання позики на загальну суму 236 млн євро.