Російська станція «Луна-25» перестала існувати, розбившись об Місяць

Російська станція “Луна-25” зіткнулася з Місяцем. Через тиждень після запуску вона перестала існувати.

За даними Роскосмосу, станція “перейшла на нерозрахункову орбіту, зіткнулася з Місяцем і припинила своє існування”. Раніше повідомлялося, що трапилася “позаштатна ситуація”, не уточнивши, яка саме.

“Луна-25” мала висадитися на Місяці 21 серпня.

Станцію запустили з космодрому Східний 11 серпня. Тоді відбувся запуск ракети-носія “Союз-2.1б” із першою за майже 50 років російською місячною станцією “Луна-25”.

Росіяни хотіли висадити її у район, що знаходиться на південній полярній області Місяця. Раніше там було виявлено ознаки водяного льоду.

Попередниця станції “Луна-24” була відправлена 1976 року і доставила на землю 170 г місячного ґрунту.

Вивчаючи зображення та дані марсохода Perseverance на Марсі, дослідники помітили докази існування органічних молекул у кратері Єзеро на планеті.
Американське космічне агентство NASA планує запустити стримінгову платформу під назвою NASA+ для поціновувачів міжпланетної тематики.

У неділю, 9 листопада, російські війська атакували важливий енергетичний об’єкт на Дніпропетровщині. Внаслідок удару в регіоні виникли масштабні відключення електроенергії.

Російські війська намагаються розділити Україну по Дніпру, завдаючи ударів по мостах та енергетичній інфраструктурі. Водночас влада щотижня оновлює заходи протидії таким атакам.

У вівторок, 10 листопада, на українсько-румунському кордоні тимчасово обмежать рух транспортних засобів через пункт пропуску «Солотвино — Сігету-Мармацієй». Обмеження діятимуть з 08:00 до 16:00 на в’їзд до Румунії.

Увечері 9 листопада російські війська завдали удару безпілотниками по енергетичній інфраструктурі Первомайського району Миколаївської області. Внаслідок атаки понад 60 тисяч споживачів залишилися без електроенергії.

Європейські країни нарощують військову та фінансову підтримку України, однак поки не можуть повністю компенсувати можливе скорочення американської допомоги. Найбільша залежність Києва від Вашингтона зберігається у трьох сферах: протиповітряній обороні, військовій розвідці та супутниковому зв’язку.