Російські пропагандисти замовчують, що протести в Непалі почались через заборону соцмереж
Джерело: The Moscow Times
Російські державні телеканали замовчують справжню причину протестів у Непалі — заборону соцмереж.
Тисячі жителів країни вийшли на вулиці через блокування владою низки популярних соціальних мереж і іноземних сервісів. Однак, за версією російських пропагандистів, основною причиною народного невдоволення стало “зовнішнє втручання” у внутрішні справи Непалу, який хотів приєднатися до Шанхайської організації співробітництва (ШОС).
Так, ні слова про блокування соцмереж не сказали в новинному сюжеті “Росії 1”. “Тут чітко простежується знайомий сценарій. Заворушення в Катманду спалахнули саме на тлі зближення найближчих сусідів Непалу — Індії та Китаю, що сподобалося не всім“, — зазначили в сюжеті каналу.
На “Першому каналі” блокування згадали лише побіжно: “На той момент (коли після підпалу будинку померла дружина експрем’єра Непалу Раджьялакшмі Чітракар — ред.) кількість смертей вже йшла на десятки, і про те, що цей державний переворот почався із заборони в країні частини соціальних мереж, які, до речі, майже відразу розблокували, вже ніхто не згадував“. Потім репортер каже, що події в Катманду “дивовижним чином” збіглися з “очевидним потеплінням між сусідами — Індією і Китаєм“.
Після цього в сюжеті телеканалу показали коментар директора Інституту Китаю і сучасної Азії РАН Кирила Бабаєва, який заявив, що непальський прем’єр Прасада Шарма Олі, який пішов у відставку, нещодавно був у Китаї, а “тиждень тому Непал заявив, що він хотів би вступити до складу ШОС, і раптом ось така несподівана революція“.
Як відомо, влада Непалу розпорядилася заблокувати в країні роботу 26 соцмереж і іноземних сервісів 4 вересня. Під блокування потрапили Facebook, Instagram, WhatsApp, YouTube, X, Reddit і LinkedIn та інші. Офіційною причиною назвали відмову зареєструватися в країні. До цього в Непалі з тієї ж причини блокували TikTok, а також під приводом боротьби з шахрайством — Telegram.
Рішення влади спровокувало масові протести, в ході яких загинули щонайменше 19 осіб, а ще близько 500 зазнали поранення. Внаслідок протестів горіли будівля парламенту, Верховного суду і будинки високопоставлених чиновників. Від опіків загинула дружина експрем’єра країни Раджьялакшмі Чітракар.
Намагаючись зупинити хвилю протесту, влада Непалу скасувала блокування соцмереж. Однак протестувальники зажадали відставки прем’єра Шарма Олі. Він і кілька членів уряду пішли зі своїх посад.
- У Росії з 1 вересня 2025 року “національний месенджер” Max стане обов’язковим для попередньої установки на смартфони та планшети.
- Після того, як в Росії обмежили роботу месенджерів WhatsApp і Telegram, WhatsApp звинуватив російську владу в порушенні права людей на безпечне спілкування.
- 23 серпня у російській столиці помер Кирило Вишинський – екскерівник “РИА Новости – Украина”, обвинувачений у державній зраді, якого передали РФ у межах обміну у 2019 році.
- Російські пропагандистські ресурси поширюють черговий фейк, нібито бійці 13-ї бригади НГУ “Хартія” вчинили сексуальне насильство над підлітком у Харкові. Для “доказу” вони опублікували скриншот української новини, але підробили заголовок: слово “зловмисників” замінили на “військових” і додали вигадані подробиці.
Вчені зробили крок уперед у розгадці однієї з найбільших загадок фізики – природи темної матерії, яка становить більшу частину маси Всесвіту. Нові результати експерименту LUX-ZEPLIN (LZ), найбільш чутливого у світі детектора темної матерії, обмежили можливості для існування одного з головних її кандидатів – слабковзаємодіючих масивних частинок (WIMP).
Американський письменник Стівен Кінг очолив список найбільш заборонених авторів у школах США.
Президент США Дональд Трамп опинився в центрі критики після того, як стало відомо, що роботи з будівництва його улюбленого бального залу у Білому домі вартістю $200 мільйонів триватимуть, попри федеральний шатдаун.
Європа опинилася в епіцентрі гібридної війни, яку веде Росія, і має терміново посилити обороноздатність. Про це заявила прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен, відкриваючи саміт лідерів ЄС у Копенгагені.
1 жовтня у світі відзначають Міжнародний день літніх людей – подію, покликану підвищити обізнаність про проблеми старіння та водночас відзначити внесок літніх людей у розвиток суспільства.