Росія може бути готовою напасти на НАТО через 5-8 років, – німецький військовий посадовець
Джерело: Reuters
Німецький генерал-лейтенант Карстен Броєр заявив, що Росія може бути готовою до військового нападу на країни НАТО через п’ять-вісім років, якщо вона вирішить це зробити.
“На той час, виходячи з нашого аналізу, Росія відновить свої власні сили до такого рівня, щоб атака на територію НАТО була можливою. Я не кажу, що це відбудеться, але що це можливо”, – сказав він журналістам під час візиту до Польщі.
Броєр зазначив, що Росія виробляє “багато військової техніки, і вона не розміщує всю цю техніку на передовій в Україні”. За його словами, в 2029 році країнам потрібно бути готовими до можливого нападу Росії на Альянс.
Нагадаємо, що в січні генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що Альянс не бачить жодної безпосередньої військової загрози з боку Росії для будь-якого члена оборонного альянсу.
- Голова Бюро національної безпеки Польщі Яцек Сівера заявив, що НАТО має лише три роки, щоб підготуватися до нападу з боку Росії.
- Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус попередив, що Росія може атакувати країни НАТО менш ніж через десять років.
31 серпня Рада оборони Києва ухвалила звернення до уряду стосовно оновлення протоколів безпеки, котрі діють у столиці. Мовиться, зокрема, про організацію руху мостами під час повітряних тривог, роботу транспорту та послаблення комендантської години.
Україна постає перед скороченням запасів ракет для систем протиповітряної та протиракетної оборони Patriot. Єврокомісія може закликати країни, котрі мають значні запаси боєприпасів, передати їх Києву. Особлива увага може бути прикута до Іспанії та Греції. Питання планують обговорити у вівторок під час європейської зустрічі в Ірландії.
Сили військово-морської операції ЄС EUNAVFOR MED Irini у Середземному морі 30 серпня висадилися на нафтовий танкер MV SUN. Це вже шостий випадок у межах операцій проти “тіньового флоту” РФ.
Київські школи перший тиждень нового навчального року планують розпочати в очно-дистанційному форматі. Водночас заклади освіти мають бути готові змінювати модель навчання залежно від безпекової ситуації.
Російський глава Володимир Путін не демонструє готовності завершувати повномасштабну війну проти України й, за оцінками джерел, може перейти до її подальшої ескалації.