Росія не змогла запустити виробництво пасажирських літаків – ціни зросли до 70%
Джерело: The Moscow Times
Російські цивільні літаки, які мали замінити Boeing і Airbus після запровадження західних санкцій, суттєво подорожчали, хоча серійне виробництво досі не розпочалося. Про це свідчить протокол наради у мінтрансі РФ за участю представників авіакомпаній, держкорпорації РФ “Ростех”, Об’єднаної авіабудівної корпорації (ОАК) та Росавіації.
За останні два роки ціни на літаки зросли на 45–70%.
Так, середньомагістральний вузькофюзеляжний МС-21 тепер коштує 7,6 млрд рублів, тоді як улітку 2023 року його оцінювали у 4,3–4,6 млрд. Турбогвинтовий Іл-114-300 подорожчав з 1,44 млрд до 2,6 млрд рублів. Водночас міністр промисловості та торгівлі РФ Антон Аліханов раніше зазначав, що перші три літаки цієї моделі коштуватимуть по 4 млрд рублів за одиницю.
Також зросла вартість легкого літака ЛМС-901 “Байкал” — з 178 млн до 315–320 млн рублів. Його виробництво не вдалося налагодити, навіть попри доручення глави РФ Володимира Путіна прискорити процес.
У держкорпорації РФ “Ростех”, яка відповідає за випуск літаків, заявили, що раніше озвучені ціни були лише попередніми й не враховували нинішньої економічної ситуації. За словами представника компанії, дорожчає все — від матеріалів до електроніки.
Директор з інформаційної політики та корпоративних комунікацій Smartavia Віктор Аношкін наголосив, що вартість володіння літаком — один із ключових чинників для авіакомпаній і висока ціна негативно впливає на економіку перевезень.
У протоколі наради зазначили, що вартість літаків має бути співставною з іноземними аналогами, тоді як фінансова модель — підтверджувати повернення коштів ФНБ.
Додамо, 19 травня польська митниця вилучила 5 тонн підсанкційних шин для літаків Boeing, котрі мали пройти транзитом через Білорусь до Росії.
Зауважується, що шини задекларували у документах як продукцію для легкових авто та автобусів, проте, вже під час перевірки з’ясувалося, що вони призначені для цивільних літаків Boeing. Відправником вантажу вказана іспанська компанія, а отримувачем — компанія з Азербайджану. Польська сторона конфіскувала весь підсанкційний товар.
Російська цивільна авіація стала частіше зіштовхуватися з технічними проблемами після того, як західні санкції відрізали її від обслуговування лайнерів та постачання оригінальних запчастин. Щоб підтримувати літаки у робочому стані, росавіація роздала авіакомпаніям сертифікати розробників авіатехніки. Це дозволило перевізникам самостійно проводити ремонт суден, після чого вони почали розбирати деякі літаки на комплектуючі для обслуговування іншої частини свого парку.
З весни 2022 російські авіакомпанії вимагають від персоналу не вносити дефекти техніки в бортові журнали, внаслідок чого літаки часто літають несправними. Окрім того, стало відомо, що пілоти “Аэрофлот” почали відключати гальма, які відмовили, через неможливість їх замінити.
- Росія продовжує імпортувати іноземні літаки, порушуючи санкції США та ЄС. З початку 2024 року до країни ввезли щонайменше 28 повітряних суден, включно з пасажирськими Bombardier, Airbus і Boeing.
- Літаки російських авіакомпаній, що залишилися без технічного обслуговування через західні санкції, введені за повномасштабне вторгнення в Україну, продовжують ламатися під час польоту. Зокрема 2 грудня борт Airbus А321 “Аэрофлота”, що летів із Санкт-Петербурга до Москви, запросив аварійну посадку в аеропорту Шереметьєво. Рішення про екстрене приземлення було прийняте через відмову лівого двигуна.
- За даними ЗМІ, Росія просить у США дозвіл на придбання літаків Boeing за кошти зі своїх суверенних активів, які заморозили у Штатах та Європі після повномасштабного вторгнення РФ в Україну.
Глава Росії Володимир Путін вважає, що його армія перемагає на фронті, тож він готовий продовжувати наступ, щоб повністю контролювати Донбас, повідомили джерела у розвідці та серед військових кількох західних країн.
Голова Костянтинівської міської військової адміністрації Сергій Горбунов 18 лютого оприлюднив фото наслідки чергвоої атаки російських військ. Цього разу окупанти скинули три керовані авіабомби ФАБ-250 на три багатоповерхівки у місті.
Гендиректор німецького оборонного концерну Rheinmetall Армін Паппергер не очікує, що російсько-українська війна завершиться найближчим часом, оскільки Росія не зацікавлена у припиненні бойових дій.
Українська делегація на переговорах у Женеві розділилася на два крила через розбіжності стосовно термінів можливого укладення мирної угоди.
Європейський парламент наполягає на цілковитій забороні російської сталі, аби обмежити доходи Москви, втім, кілька урядів ЄС все ще покладаються на її імпорт. Предметні переговори розпочнуться наступного тижня.