Росія погрожує Австралії «наслідками» у разі розміщення миротворців в Україні

Джерело: The Guardian

У посольстві РФ в Австралії заявили, що розгортання військових у складі міжнародної миротворчої місії в Україні може мати “серйозні наслідки”.

Австралія розглядає можливість участі у “коаліції Волі”, ініційованій європейськими лідерами для забезпечення дотримання майбутньої мирної угоди між Україною та Росією.

У заяві посольство Росії в Австралії наголосило, що вступ країни до цієї коаліції “потягне за собою серйозні наслідки”.

Росія неодноразово заявляла, що іноземна військова присутність в Україні є абсолютно неприйнятною. Тому розміщення західних військових під виглядом миротворців – це підрив мирних зусиль. Австралія залишається на боці війни спільно з тими, хто в Європі прагне продовжити та загострити конфлікт, попри зрушення у напрямку мирних переговорів, – мовиться в заяві.

Також у посольстві наголосили, що “Росія не залишиться пасивним спостерігачем” у разі введення західних військ в Україну.

Міністерка закордонних справ Австралії Пенні Вонг у відповідь заявила, що її країна має “горду традицію підтримки миру” в межах міжнародних миротворчих місій.

Таких місій в Україні наразі не існує, оскільки Росія продовжує свою жорстоку та невиправдану війну. Якщо ми отримаємо запит про підтримку миротворчої місії, ми його розглянемо, – наголосила Вонг. –  Наше послання Росії: припиніть незаконне вторгнення в Україну. Ми не дозволимо себе залякати у прагненні до справедливого миру для українського народу, – додала вона.

Прем’єр-міністр Австралії Ентоні Албаніз підтвердив, що його уряд відкритий до обговорення миротворчих ініціатив.

Ми хочемо миру в Україні, але водночас прагнемо, щоб незаконні, аморальні дії Росії не були винагороджені, а імперіалістичні прагнення Володимира Путіна не отримали заохочення, – заявив Албаніз.

Водночас минулого тижня він зазначив, що Австралія не отримувала офіційного запиту щодо направлення військ. Він зауважив, що деякі пропозиції обговорюються, і якщо надійде запит, уряд його розгляне.

Зауважимо, прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер наголосив на необхідності створення так званої “Коаліції Волі” для надання Україні гарантій безпеки у разі можливого припинення вогню, укладеного за посередництва США.

До такої коаліції можуть увійти Велика Британія, Франція та “ще одна-дві країни”, які працюватимуть з Україною над планом припинення бойових дій. Деякі європейські країни мають діяти швидше, ніж загальний темп ЄС, щоб уникнути зволікання, додав глава уряду.

17 лютого стало відомо, що лідери європейських країн планують відправити в Україну 25-30 тисяч своїх військових для забезпечення потенційної мирної угоди з Росією. За даними джерел, цей контингент виконуватиме роль “стримуючої сили”.

Армійців не розміщуватимуть безпосередньо на лінії зіткнення, однак вони будуть готові втрутитись, якщо Росія спробує відновити війну. Крім того, Європа зможе перекинути підкріплення з країн, сили яких ще не перебуватимуть в Україні, якщо миротворцям буде потрібно швидко збільшити чисельність та переміститись на поле бою.

Наразі найбільший вклад в контингент — 10 тисяч військових — готова зробити Франція, повідомили два джерела. Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер також заявляв про готовність відправити війська в Україну для контролю за виконанням мирної угоди. Хоча він не назвав точну кількість, зауважив, що це необхідно для реалізації безпеки всієї Європи, аби завершення війни не стало “тимчасовою паузою” перед новим нападом Путіна. Під час зустрічі з Трампом, Стармер підтвердив готовність до направлення миротворчих військ, додавши, що Лондон також розгорне власну авіацію для підтримки мирної угоди.

Тоді як президент України Володимир Зеленський заявив, що для контролю за мирною угодою знадобиться щонайменше 200 000 військових. Проте західні посадовці вважають, що можна обмежитися вдвічі меншою кількістю, оскільки основне завдання військ – діяти як “сигнальний бар’єр” для Росії.

Зауважимо, нещодавно стало відомо, що Туреччина, котра є країною НАТО, може направити свої війська в Україну, аби гарантувати виконання мирних угод.

Франція та Велика Британія, як єдині ядерні держави Європи, є лідерами в обговореннях, в яких беруть участь низка країн, зокрема Польща, Нідерланди, Німеччина та держави Північної Європи і Балтії. Міністр оборони Нідерландів Рубен Брекелманс заявив WaPo, що план відправлення військ в Україну вимагатиме більшого, ніж просто політична підтримка США, аби Європа мала гарантовану перевагу в разі ескалації. За його словами, Нідерланди наразі обговорюють з європейськими країнами та США, що кожен може зробити в межах спільних зусиль. Більш конкретні цифри мають з’явитись “в найближчі пару тижнів”.

Раніше Стармер заявив, що Велика Британія та Франція працюватимуть спільно з Україною, щоб представити мирний план США.

За словами прем’єра, після обговорень із Зеленським, Трампом і Макроном досягнуто домовленості про те, що Велика Британія разом із Францією та, “можливо, одним або двома іншими” країнами працюватимуть з Києвом, щоб зупинити війну. Далі цей мирний план представлять США.

Також Стармер заявив, що США мають надати гарантії безпеки у разі, якщо Європа погодиться розпочати в Україні миротворчу операцію. Стармер зазначив, що вважає своїм завданням виступити мостом між президентами України та США. Водночас глава британського уряду додав, що не вважає поведінку Зеленського у Вашингтоні неправильною. На думку Стармер, Дональд Трамп хоче бачити міцний мир в Україні, попри його риторику та ставлення до Зеленського.

Тоді як прем’єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні запропонувала поширити дію п’ятої статті Північноатлантичного договору на Україну без її офіційного вступу до Альянсу. Глова італійського уряду вважає це більш ефективною гарантією безпеки, ніж залучення іноземних військ для контролю за можливим припиненням вогню, що, за її словами, є “найскладнішим” варіантом.

Додамо, з початку повномасштабного вторгнення росіян Австралія вже надала Україні допомогу на понад 1,5 мільярда доларів.

  • 1 березня президент Чехії Петер Павел наголосив на необхідності сформувати “широку коаліцію” країн-союзниць з метою підтримки “справедливого миру в Україні”.
  • Прем’єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні запропонувала поширити дію п’ятої статті Північноатлантичного договору на Україну без її офіційного вступу до Альянсу. Глова італійського уряду вважає це більш ефективною гарантією безпеки, ніж залучення іноземних військ для контролю за можливим припиненням вогню, що, за її словами, є “найскладнішим” варіантом.
  • Спецпредставник Дональда Трампа з питань України Кіт Келлог відповів російському олігарху Константіну Малофєєву, який заявив, що Путін “пошле до біса” мирну пропозицію Трампа.
  • Міністерка закордонних справ Фінляндії Еліна Валтонен заявила, що президент Франції Емманюель Макрон мав рацію, коли висунув пропозицію відправки військ в Україну, змушуючи Росію лише здогадуватися про межі західної підтримки Києва.
  • Парламент Нідерландів схвалив резолюцію про можливе розгортання миротворців на лінії розмежування в Україні у разі укладання перемирʼя з РФ.

У посольстві РФ в Австралії заявили, що розгортання військових у складі міжнародної миротворчої місії в Україні може мати “серйозні наслідки”.

Американський винахідник та підприємець, а віднедавна очільник Департаменту ефективності уряду США, Ілон Маск назвав зрадником сенатора Марка Келлі, котрий закликав надалі підтримувати Київ у війні після візиту в Україну, відкинувши твердження про мир “за будь-яку ціну”.

У вересні 2024 року російська армія скинула понад 900 авіабомб уздовж лінії фронту в Україні. Ці керовані боєприпаси, що важать до трьох тонн і оснащені супутниковою навігацією, використовувалися для атак на важливі об’єкти – від штабів до логістичних центрів ЗСУ. Спершу Україна не могла ефективно їм протистояти, і наслідки були катастрофічними. Однак менш ніж за рік ситуація змінилася.

Президент Франції Емманюель Макрон заявив, що Молдова постає перед дедалі більш відвертими спробами Росії дестабілізувати країну. Про це він зазначив під час пресконференції з президенткою Молдови Маєю Санду.

У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію на фронті станом на 10 березня. З початку доби відбулося 126 бойових зіткнень.