Росія повертається до бартерної торгівлі, щоб обійти західні санкції
Як повідомляють Reuters, Росія активізує бартерну торгівлю вперше з 1990-х років, обмінюючи пшеницю на китайські автомобілі та насіння льону на будівельні матеріали. Цей крок є відповіддю на західні санкції, які ускладнюють міжнародні фінансові операції для російських компаній.
Попри розвиток торгівельних зв’язків із Китаєм та Індією, війна в Україні та санкції, запроваджені після анексії Криму 2014 року та повномасштабного вторгнення 2022 року, суттєво змінили торгівельні відносини Росії. США, Європа та їхні союзники наклали понад 25 000 санкцій, спрямованих на послаблення російської економіки вартістю 2,2 трильйона доларів. Водночас Вашингтон запровадив тарифи проти Індії через її нафтову торгівлю з Росією.
Президент Росії Володимир Путін заявляє, що економіка країни перевершила прогнози Заходу про її крах, демонструючи зростання швидше, ніж країни G7. Проте центральний банк фіксує технічну рецесію та високу інфляцію, а відключення російських банків від системи SWIFT у 2022 році та попередження китайським банкам про вторинні санкції посилили фінансові труднощі. “Китайські банки бояться потрапити під вторинні санкції, тому уникають транзакцій із Росією”, – повідомило джерело на платіжному ринку агентству Reuters.
У 2024 році Міністерство економіки Росії опублікувало посібник із бартерних операцій, пропонуючи підприємствам обмінювати товари та послуги без міжнародних платежів. Документ навіть закликає створити торгівельну платформу для бартеру. За даними Reuters, у 2024 році зафіксовано щонайменше вісім бартерних угод, зокрема обмін пшениці на китайські автомобілі, насіння льону на побутову техніку та метали на машини. Одна з угод із насінням льону, за оцінками, коштувала близько 100 000 доларів.
“Зростання бартеру – це симптом дедоларизації, санкційного тиску та проблем із ліквідністю”, – зазначив Максим Спаський, секретар Російсько-азійського союзу промисловців. Аналітики вказують на розбіжності у статистиці торгівлі, які досягли 7 мільярдів доларів за перше півріччя 2024 року, як на можливе свідчення масштабів бартеру. Водночас російська митна служба заявляє, що обсяг таких операцій залишається незначним порівняно із загальною торгівлею.
Профіцит зовнішньоторгівельного балансу Росії за січень-липень 2024 року скоротився на 14% до 77,2 мільярда доларів. Експорт знизився на 11,5 мільярда доларів, тоді як імпорт зріс на 1,2 мільярда. Уряд і центральний банк уникають коментарів, посилаючись на відсутність даних про бартер, оскільки такі операції включаються до загальної статистики.
Бартерна торгівля, яка була поширена в 1990-х роках після розпаду СРСР, знову набирає обертів через санкційний тиск. Тоді вона спричинила хаос в економіці через складні ланцюги угод і цінові махінації. Сьогодні бартер доповнюють інші методи обходу санкцій, зокрема використання криптовалют, платіжних агентів та російського банку ВТБ із філією в Шанхаї. “Бізнес застосовує 10–15 різних способів оплати”, – зазначив Сергій Путятинський, віцепрезидент компанії BCS.
- Спецпредставник президента США з питань України Кіт Келлог на 21-й Щорічній зустрічі Ялтинської Європейської Стратегії (YES) заявив, що повна зупинка підтримки Росії Китаєм може призвести до швидкого завершення російської агресії проти України.
За оцінками розвідки США президент РФ Володимир Путін як ніколи налаштований продовжувати війну проти України та здобути перемогу.
Європейська комісія заявила про готовність покривати фінансові потреби України та підтримувати її стільки, скільки буде потрібно. Країни Півночі ЄС виступили за використання заморожених російських активів для фінансування допомоги Києву.
Фінляндія стала тринадцятою країною, котра долучилася до Талліннського механізму – міжнародної ініціативи, що допомагає Україні посилювати її кіберстійкість та цифрову безпеку.
Президент України Володимир Зеленський прокоментував заяву прем’єр-міністра Польщі Дональда Туска, ніби він повідомив про готовність України воювати “ще два-три роки”.
Міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна наголосив на підтримці повноправного членства України у НАТО спільно з розміщенням іноземних військ як гарантії безпеки.