Росія прагне повернутися до Ради ООН завдяки українському зерну – The Independent

Джерело: The Independent

Росія чинить тиск на малі країни, щоб вони проголосували на її користь 10 жовтня, коли буде ухвалюватися рішення щодо членства в Раді ООН з прав людини.

Як припустили у виданні, Росія, ймовірно, вдається до використання українських запасів зерна, щоб купити голоси за своє повернення до Ради з прав людини ООН, після того як її виключили зі складу комісії через повномасштабне вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року.

За словами співрозмовників агентства, Путін віддав наказ своїм дипломатам спробувати заручитися підтримкою достатньої кількості країн, щоб Росія могла перемогти інші східноєвропейські країни в голосуванні за членство в Раді. заплановане на 10 жовтня.

Відомо, що Росія конкурує з Албанією та Болгарією за одне з двох місць у Раді, відведених для країн Центральної та Східної Європи.

“Росія, вочевидь, пропонує такі стимули, як зерно та зброя, в обмін на голоси. Крім інших кроків щодо поглиблення відносин з Африкою, ми знаємо, що президент Путін вже пообіцяв африканським державам зерно ще в липні на саміті Росія-Африка”, — прокоментував Юсуф Сайед Хан, старший юрист міжнародної правозахисної фірми Global rights Compliance.

Своєю чергою, адвокат з військових злочинів зауважив, що Росія продовжує чинити систематичне розграбування українського зерна, відновивши інфраструктуру, щоб використовувати можливість експорту мільйонів тонн з тимчасово окупованої української території в Росію.

“Росія зараз перебуває в не кращому становищі для вступу до Ради з прав людини, ніж майже 18 місяців тому. Багато в чому її пропозиція про возз’єднання і результати голосування стануть барометром міжнародного становища Росії”, — додав Хан.

Також він наголосив, що Росія, ймовірно, спробує переконати менші країни в тому, що вони “не хочуть, щоб їх зробили інструментом для служіння політичній волі західних країн”.

4 грудня під час 20-го засідання Комітет ЮНЕСКО із захисту культурних цінностей у разі збройного конфлікту ухвалив рішення про внесення ще 19 українських об’єктів культурної спадщини до Міжнародного списку культурних цінностей під посиленим захистом. Загальна кількість українських об’єктів у Списку культурних цінностей під посиленим захистом зросла до 46. 

Повномасштабна війна РФ проти України спричинила безпрецедентні руйнування природного середовища, знищення екосистем і масштабне забруднення повітря, ґрунтів та водних ресурсів. За даними Державної екологічної інспекції, станом на сьогодні сума завданих довкіллю збитків становить 6,01 трлн грн, що є найбільшими ековтратами, зафіксованими в Європі за сучасної історії.

Колишній голова Офісу президента Андрій Єрмак, який залишив посаду наприкінці листопада, продовжує обіймати щонайменше дев’ять посад у державних органах та консультативних радах. 

Ще семеро українських дітей – шість хлопчиків і одна дівчинка – були повернуті до своїх родин у межах ініціативи з повернення депортованих дітей. З цієї нагоди перша леді США Меланія Трамп оприлюднила заяву, у якій оцінила зусилля учасників процесу.

Президент Франції Емманюель Макрон під час зустрічі з главою КНР Сі Цзіньпіном запропонував запровадити мораторій на удари Росії по енергетичній інфраструктурі України під час зимового періоду.