Росія продовжить заборону на експорт дизельного пального – Reuters
Джерело: Reuters
Росія планує продовжити заборону на експорт дизельного пального ще на один місяць, хоча обмеження можуть скасувати в середині серпня, якщо ситуація з внутрішніми постачання зміниться на користь Москви.
Москва запровадила заборону з 8 до 31 липня в межах ширшого пакета заходів для підтримки внутрішнього ринку. Причиною стали неодноразові атаки українських дронів по російських нафтопереробних заводах, котрі призвели до перебоїв із постачанням пального та зростання цін.
Раніше Росія також обмежила експорт бензину та авіаційного пального.
Минулого тижня віцепрем’єр РФ Олександр Новак заявив, що обмеження на експорт бензину продовжать до кінця року. Водночас заборону на експорт дизеля, за його словами, можуть скасувати у разі “відновлення ринку”.
Обмеження вже вплинули на світові енергетичні ринки: скорочення постачань російського дизеля посилило дефіцит пального та спричинило зростання цін навіть у країнах, котрі більше не купують пальне безпосередньо в Москви.
Росія зазвичай є другим найбільшим експортером дизельного пального у світі. Водночас її експорт почав скорочуватися ще до запровадження заборони через внутрішній дефіцит, пов’язаний з ударами по нафтопереробній інфраструктурі.
За даними аналітичної компанії Vortexa Ltd., минулого року країна відвантажувала близько 907 тис. барелів дизеля та газойлю на добу, що становить приблизно 11% глобальних постачань.
Нині Росія поступається за обсягами експорту дизеля лише США. Тоді як основними покупцями її пального є Туреччина та Бразилія. У січні–травні нинішнього року середній обсяг експорту становив близько 813 тис. барелів на добу, тоді як у травні впав до шестимісячного мінімуму.
За даними аналітичної компанії Kpler, у період із 1 до 10 липня постачання дизеля та газойлю з Росії становили в середньому 234 тис. барелів на добу. Це менше за 400 тис. барелів на добу у червні та приблизно 817 тис. барелів на добу в середньому за 2025 рік.
Скорочення російського експорту змушує великих покупців, зокрема Бразилію та Туреччину, конкурувати з європейськими країнами та іншими імпортерами за поставки дизеля зі США.
Раніше російські енергетичні компанії звернулися до індійських нафтопереробних підприємств із проханням збільшити постачання бензину через суттєві втрати нафтопереробних потужностей після українських ударів.
- Нові санкційні погрози США проти країн, які купують російську нафту, можуть ускладнити торговельні переговори Вашингтона з Нью-Делі. За даними джерел, знайомих із перебігом консультацій, індійська сторона не очікувала повернення цього питання в порядок денний.
- Індія підвищила експортні мита на дизель та авіапальне на тлі скорочення постачань нафти та посилення ризиків для світового ринку.
- Європейський ринок дизельного пального постає перед значним скороченням пропозиції. За оцінкою Morgan Stanley, запаси дизеля у регіоні до кінця року можуть скоротитися до найнижчого рівня щонайменше за минуле десятиліття.
- Нещодавно ф’ючерси на дизельне пальне у США показали найбільше денне зростання за чотири роки після того, як Росія оголосила про заборону експорту, посиливши побоювання щодо постачань на ринку, який і без того постає перед невизначеністю довкола близькосхідних потоків нафти.
У неділю, 9 листопада, російські війська атакували важливий енергетичний об’єкт на Дніпропетровщині. Внаслідок удару в регіоні виникли масштабні відключення електроенергії.
Російські війська намагаються розділити Україну по Дніпру, завдаючи ударів по мостах та енергетичній інфраструктурі. Водночас влада щотижня оновлює заходи протидії таким атакам.
У вівторок, 10 листопада, на українсько-румунському кордоні тимчасово обмежать рух транспортних засобів через пункт пропуску «Солотвино — Сігету-Мармацієй». Обмеження діятимуть з 08:00 до 16:00 на в’їзд до Румунії.
Увечері 9 листопада російські війська завдали удару безпілотниками по енергетичній інфраструктурі Первомайського району Миколаївської області. Внаслідок атаки понад 60 тисяч споживачів залишилися без електроенергії.
Європейські країни нарощують військову та фінансову підтримку України, однак поки не можуть повністю компенсувати можливе скорочення американської допомоги. Найбільша залежність Києва від Вашингтона зберігається у трьох сферах: протиповітряній обороні, військовій розвідці та супутниковому зв’язку.