Росія «проїдає» золоті резерви через дефіцит ресурсів

Джерело: СЗРУ

Центральний банк Росії уперше перейшов до прямих продажів золота зі своїх резервів на внутрішньому ринку, відкривши доступ до металу для банків, держкомпаній та окремих інвестиційних структур.

Як зазначається, для регулятора це вимушений крок: золото фактично перетворюється на інструмент підтримки рубля, латання ліквідності корпорацій та покриття бюджетних потреб в умовах стрімкого вичерпання інших ресурсів.

До 2025 року ЦБ РФ не продавав золото комерційним учасникам ринку – він лише приймав його від міністерства фінансів, нарощуючи власні резерви. Тепер же регулятор переходить до розпродажу, тоді як Фонд Національного Добробуту стрімко втрачає ліквідні активи: з 113,5 млрд дол. США у 2022 році до 51,6 млрд доларів у 2025-му. Обсяги золота у структурі фонду за цей час скоротилися на 57 % – із 405,7 т до 173,1 т.

У 2025 році обсяги продажів можуть сягнути 30 млрд доларів (близько 230 т золота), а у 2026 році – щонайменше 15 млрд доларів (115 т). У відомстві зауважили, що така масштабна монетизація резервів пришвидшує виснаження запасів, які і без того перебувають під тиском санкцій та падіння доступних валютних інструментів.

Стратегія продажу золота нібито дає змогу оперативно підживлювати бюджет і утримувати стабільність рубля, проте формує довгострокові ризики: поглиблює дефіцит ліквідних резервів, робить державні фінанси більш залежними від розпродажу активів та обмежує можливості для майбутніх інтервенцій. Фактичне “проїдання” резервів – включно із золотом, що десятиліттями вважалося недоторканим – підкреслює, наскільки звуженим став фінансовий простір Москви в умовах санкційного тиску, – пояснили у СЗРУ.

Раніше ми повідомляли, що банк Росії вперше розпочав реальні продажі фізичного золота зі своїх резервів у межах операцій Міністерства фінансів щодо фінансування державного бюджету РФ. ЦБ почав “дзеркально” відтворювати угоди з золотом Фонду національного добробуту РФ (ФНД), які проводить уряд.

Мовиться про продажі золота ФНД, котрі Міністерство фінансів РФ здійснювало останніми роками. Раніше ці операції були віртуальними: російський уряд продавав дорогоцінний метал не на ринку, а Центральному банку, де-факто перекладаючи золотий запас “з кишені в кишеню”. У результаті злитки залишалися у складі золотих резервів країни, котрі перевищують 2,3 тисячі тонн і є п’ятими за розміром у світі.

Тепер ситуація змінилася, ЦБ почав проводити реальні операції з продажу фізичного золота, як це вже робиться з китайськими юанями з ФНД.

До початку війни у ФНД було накопичено 405,7 тонни золота. З того часу Міністерство фінансів РФ продало для латання бюджетних дір 57% цього запасу, або 232,6 тонни. У результаті на 1 листопада 2025 року обсяг золота у фонді знизився до 173,1 тонни. Загальний обсяг ліквідних активів ФНД, до яких окрім золота входять китайські юані, скоротився на 55% — з $113,5 млрд до $51,6 млрд. У відношенні до ВВП невитрачені запаси фонду стали меншими у чотири рази — 1,9% ВВП проти 7,3% ВВП до початку війни.

Зауважимо, російський бюджет продовжує втрачати прибутки від сировинної ренти через падіння цін на нафту, зміцнення рубля та посилення західних санкцій.

У жовтні скарбниця РФ отримала 888,6 млрд рублів податків від нафтогазових компаній — на 27% менше (на 322 млрд рублів менше), ніж у жовтні 2024 року. Надходження ключового податку на видобуток корисних копалин знизилися на 26% — з 908,1 млрд до 671,3 млрд рублів.

Сукупно за десять місяців російський бюджет отримав 7,5 трлн рублів нафтогазових доходів — на 2 трлн менше, ніж роком раніше (9,54 трлн). Водночас темпи падіння зростають: за січень-травень — 14%, наприкінці червня — 17%, у липні — 18%, серпні — 20%, а в жовтні вже 21%.

У Кремлі визнають, що посилення американських санкцій, під які потрапили “Роснафта” та “Лукойл”, неминуче створить нові проблеми для бюджету, повідомляли джерела Bloomberg. Дві найбільші нафтові компанії Росії забезпечують половину експорту — близько 2,2 млн барелів на добу. Якщо врахувати також “Сургутнефтегаз” і “Газпром нефть”, котрі вже перебувають під блокувальними санкціями США, то під обмеження потрапляє 70% російської нафти, що прямує на експорт.

Падіння цін на нафту може також призвести до недоотримання доходів у листопаді-грудні, попереджають аналітики: минулого місяця барель Urals, за даними Мінекономрозвитку РФ, коштував у середньому $53,99 — нижче не лише початкового плану російського уряду ($70), а й переглянутої оцінки ($56).

Спершу уряд РФ заклав у бюджет 10,94 трлн рублів нафтогазових доходів, з яких 1,8 трлн мали поповнити Фонд національного добробуту РФ. Втім, падіння цін на нафту та зміцнення рубля змусили російських посадовців переписати прогнози. Тепер Мінфін РФ очікує скорочення доходів від продажу енергоносіїв майже на 22% від плану — до 8,6 трлн рублів — і не прогнозує суттєвого зростання у найближчі три роки.

Згідно з проєктом бюджету РФ, у 2026 році надходження від нафтогазових податків становитимуть 8,9 трлн рублів, у 2027-му — 9 трлн, у 2028-му — 9,7 трлн. Це на 20%, 19% і 13% менше, ніж у 2024 році.

Компенсувати втрати від сировинної ренти та закрити бюджетну “дірку”, яка цього року становитиме 5,7 трлн рублів і перевищить 10 трлн у наступні три роки, влада РФ планує шляхом підвищення податків на несировинний сектор і різкого збільшення держборгу.

Раніше у Кремлі заявили, що уважно стежать за стрімким падінням цін на нафту та намагаються мінімізувати його вплив на економіку країни.

Представники країн-виробників нафти ОПЕК+ зустрілися, щоб погодити на збільшення видобутку на 411 000 барелів на добу (б/д).
Дані свідчать, що Росія продовжує зароблять мільярди на експорті нафти та газу до країн Заходу, фінансуючи тим самим свою війну проти України.
Танкери, що перебувають під санкціями США, зʼявилися серед кораблів, які перевозять російську нафту до Індії.
Глава МЗС Андрій Сибіга під час візиту до Брюсселя 20 травня закликав країни “Групи семи” знизити цінову стелю на російську нафту до 30 доларів за барель.

Росія «проїдає» золоті резерви через дефіцит ресурсів – розвідка