Росія стала чистим імпортером продовольства вперше за шість років

Джерело: The Moscow Times

Росія вперше за минулі шість років стала чистим імпортером продовольства на тлі проблем зі врожаєм та необхідністю ввезення продовольства. За перше півріччя 2025 року країна ввезла харчових продуктів на $20,6 млрд, тоді як експорт становив $17,8 млрд, свідчать дані Федеральної митної служби РФ.

Так, імпорт продовольства зріс на 14,6% у річному вимірі, або на $2,6 млрд, після збільшення дефіциту вершкового масла та картоплі на російському ринку. Зокрема масло почали завозити з ОАЕ, Індії та Аргентини, тоді як картоплю — з Китаю та Монголії.

Своєю чергою, експорт скоротився на 14,6%, або на $3,1 млрд, після втрати російськими аграріями майже п’ятої частини врожаю зерна. У сезоні 2024/25 років РФ продала за кордон 53 млн тонн зерна, з них 44 млн тонн пшениці, що на 22% і 20% менше, ніж роком раніше.

Нетто-експортером продуктів харчування РФ стала у 2020 році й утримувала цей статус навіть після початку повномасштабної війни проти України. Так, у 2024 році експорт продовольства становив $42,6 млрд, а імпорт — $37,7 млрд. Роком раніше різниця була ще більшою: $43,1 млрд експорту та $35,1 млрд імпорту.

Нинішній рік, за прогнозами аналітиків, залишиться складним для аграріїв через високі кредитні ставки, зміцнення рубля та найсильнішу за десятиліття засуху. У Краснодарському краї РФ вона призвела до втрати 3/4 врожаю вишні та черешні, водночас у південних регіонах РФ очікують найнижчу врожайність зерна за минулі 11–12 років.

За оцінками аналітиків, у липні–серпні експорт пшениці з РФ впав на 37%. Російському експорту заважають висока вартість страхування суден, чинна система мит і низькі ціни на світових ринках. Крім того, скоротився попит ключових покупців, зокрема Єгипту, котрий імпортує п’яту частину російської пшениці.

Станом на 5 серпня стало відомо про перехід до скороченого робочого тижня, запровадження додаткових вихідних або часткове зниження заробітної плати щонайменше у семи великих компаніях Росії.
За оцінками аналітиків, Кремль тисне на Центробанк Росії через високу процентну ставку і з метою приховати інфляцію, спричинену війною РФ в Україні.
Конкуренція за працівників між військовими та цивільними секторами та скорочення робочої сили ще більше вдарять по економіці Росії.
Міністри фінансів країн-членів ЄС закликають до посилення санкцій на тлі ознак ослаблення воєнної машини Москви.