Росія вдесятеро збільшила імпорт оптоволокна з Китаю – ЗМІ

Джерело: meduza

У 2025 році Росія різко збільшила закупівлі оптоволокна в Китаї, через що виробники вже підвищили ціни на таку продукцію для російських покупців у 2,5–4 рази.

Нині РФ не має власного виробництва оптоволокна. Раніше у країні працювало одне підприємство — АТ “Оптиковолоконні системи” (ОВС) у Саранську, проте після низки атак дронів у квітні–травні 2025 року воно зупинилося. Тож тепер вся продукція оптоволокна для РФ закуповується в Китаї.

За оцінкою аналітика Дослідницького центру з волоконно-оптичних кабелів Пекінського університету телекомунікацій Чунь Шеня, у 2025 році Росія придбала 10,5% усього оптоволокна, виробленого у світі, хоча раніше цей показник ніколи не перевищував 1%. Відтак, в абсолютному вираженні Росія спожила минулого року майже 60 мільйонів кілометрів оптоволокна.

Минулого року Росія та Україна активно почали використовувати оптоволокно для FPV-дронів. БпЛА, керовані через оптоволокно, складніше виявити та неможливо подавити засобами РЕБ.

Інший новий тип споживачів оптичного волокна — власники дата-центрів для завдань штучного інтелекту.

На Китай припадає понад 60% світового виробництва оптоволокна, і російські замовники купують його за цінами китайського ринку. На тлі зростання попиту ціни на оптоволокно для російських клієнтів теж підвищилися. Так, на початку 2025 року волокно G.652D, коштувало в Китаї 16 юанів за кілометр, а в січні 2026 року — вже 40 юанів за кілометр.

Раніше ми повідомляли, що нові котушки на 25 та 30 км для оптоволоконних FPV-дронів української компанії 3DTech пройшли внутрішні випробування та вже серійно виробляються. Виробництво всіх котушок компанії повністю локалізовано в Україні, закуповується лише сировина.

Працівники Державного бюро розслідувань викрили в одному з районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Одеської області схему незаконного примусу чоловіків до мобілізації. За даними слідства, до неї були причетні шестеро посадовців РТЦК та троє представників місцевої громадської організації.

Кількість жертв масованої російської атаки на Київ зросла до п’яти. У лікарні померла одна з постраждалих, яка перебувала у тяжкому стані.

Стали відомі імена рятувальників ДСНС, які загинули внаслідок повторного російського удару по цивільному підприємству в Харкові в ніч на 15 червня.

Унаслідок ракетно-дроновї атаки по Києву в ніч на 15 червня пошкоджень зазнала будівля Вищого антикорупційного суду.

Міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсакхна відреагував на пошкодження Києво-Печерської лаври внаслідок російської атаки, заявивши, що удар по одній із найважливіших християнських святинь свідчить про зневагу Росії до світової культурної спадщини.