Єдиний у РФ завод оптоволокна зупинився майже на рік після удару дронів
Джерело: The Moscow Times
У Росії з травня 2025 року перестав працювати єдиний у країні завод із виробництва оптичного волокна, яке використовується у телекомунікаційній галузі та російськими військовими на війні проти України.
гендиректор ComNews Group Леонід Конік повідомив, що АТ “Оптиковолоконные системы” в Саранську вийшло з ладу у квітні-травні минулого року в результаті серії українських атак і досі не відновило роботу.
Виробничі потужності підприємства становили приблизно 4 млн км оптоволокна на рік, з якого два десятки російських кабельних заводів виготовляли оптоволоконні кабелі. Тепер вони на 100% залежать від постачання волокна з Китаю.
При цьому китайські постачальники з 2026 року підняли ціни на оптоволокно для російських покупців у 2,5–4 рази, зазначили в “Еврокабеле-1”, “Инкабе” та найбільшому в країні магістральному операторі “Транстелеком”.
За даними Коніка, на початку 2025 року волокно G.652D, яке застосовують у волоконно-оптичних кабелях, коштувало у Китаї 16 юанів за 1 км, до кінця року – 25 юанів, а у січні цього року – вже 40 юанів. Таке сильне зростання ціни пояснюється збільшенням попиту. Зокрема, Росія та Україна почали використовувати оптоволоконні кабелі для дронів, які можна запустити на відстань до 50 км. Це робить безпілотники невразливими для радіоелектронних засобів придушення.
У результаті в 2025 році Росія спожила 10,5% від світового випуску оптоволокна, хоча до цього показник не перевищував 1%, заявив аналітик Дослідницького центру з волоконно-оптичних кабелів Пекінського університету пошти та телекомунікацій (BUPT) Чунь Шен.
Таким чином, в абсолютному вираженні Росія придбала минулого року майже 60 млн. км волокна. При цьому зростання його вартості для російських споживачів цілком закономірне, оскільки загалом у світі спостерігається дефіцит волокна через розвиток штучного інтелекту та будівництво інфраструктури для нього, зазначив автор телеграм-каналу abloud62 Олексій Бойко.
Гендиректор компанії “Инкаб” Олександр Смільгевич заявив, що головний ризик сьогодні полягає не так у ціні, як у фізичній доступності обсягів волокна. За його словами, через зростання закупівельної вартості сировини постачальники вже перейшли на 100% передоплату.
В результаті кабельні заводи не зможуть утримувати ціни на готову продукцію і будуть змушені підняти їх, додав Бойко.
За словами Анастасії Біджелової з “Телеком биржи”, це неминуче викличе подорожчання в Росії як послуг оренди темного волокна, так і будівництва магістральних мереж зв’язку.
- Сили оборони знищили виробничі потужності заводу “Атлант Аэро” у російському місті Таганрог. Там вироблялись дрони для окупантів.
У Фінляндії після оголошення Google про інвестиції на 13 мільярдів євро в ШІ-інфраструктуру посилилася дискусія про навантаження дата-центрів на енергосистему. Опозиція закликає запровадити загальнонаціональну систему дозволів для таких об’єктів, щоб уникнути дефіциту електроенергії та стрибків цін.
Ізраїль заявив про знищення підземної інфраструктури “Хезболли” на хребті Алі аль-Тахер у південному Лівані. Для підриву, за даними ізраїльської сторони, використали понад 1 100 тонн вибухівки, а після вибуху USGS зафіксувала землетрус магнітудою 4,1.
Один із найвідоміших середньовічних артефактів Європи – гобелен із Байо – вперше від часу свого створення майже тисячу років тому виставили у Великій Британії. 70-метрове полотно тимчасово передали Британському музею з Франції.
Марокко відкинуло звинувачення у причетності до масового переходу понад 70 тисяч людей до іспанської Сеути в липні. У Рабаті заявили, що доказів участі марокканської влади немає, а країну намагаються використати у внутрішній політичній боротьбі в Іспанії.
Дводенний космічний саміт у Парижі мав продемонструвати готовність Європи серйозно інвестувати у власний космічний сектор. Натомість він показав, що без значно більших державних витрат ЄС і далі залежатиме від США у доступі до космосу.