Росія внесла до списку «терористів» понад 750 підлітків після початку повномасштабної війни

Джерело: TMT з посиланням на дослідження проєкту “Перший відділ” та центру Parubets Analytics

Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну до реєстру “терористів та екстремістів” Росфінмоніторингу внесли 754 підлітків, що становить 96,8% від усіх 779 осіб, котрі потрапили до списку до досягнення 18 років.

Так, станом на 7 червня у реєстрі перебували понад 21,6 тис. осіб, серед яких 465 залишалися неповнолітніми.

За даними дослідження, після початку повномасштабної війни частка підлітків серед нових фігурантів списку значно зросла. У 2019–2022 роках неповнолітні становили близько 1% нових включень до реєстру, тоді як у 2025 році показник зріс до 8,6%, а за перші п’ять місяців 2026 року — до 8,1%.

Відтак, у 2025–2026 роках приблизно кожен дванадцятий новий фігурант російського реєстру був неповнолітнім.

Наймолодшим внесеним до списку став 14-річний житель Санкт-Петербурга Віктор Калінін. Попередньо, його внесли до реєстру 30 липня. Правозахисники припускають, що мовиться про підлітка, котрого на початку липня затримали за підозрою у підпалі релейної шафи на залізниці.

До початку повномасштабної війни Росфінмоніторинг щороку додавав до списку не більше 15 неповнолітніх. У 2023 році до реєстру внесли 44 підлітків, у 2024 році — 141, а у 2025 році — вже 354. За перші п’ять місяців 2026 року список поповнили ще 200 неповнолітніх.

За даними дослідження, 88,8% неповнолітніх перебувають у частині реєстру, пов’язаній із “тероризмом”, ще 11,2% — у категорії “екстремізму”. Автори пов’язують це з тим, що після 2022 року в Росії підпали релейних шаф і військкоматів почали частіше кваліфікувати як теракти або диверсії, відповідальність за які може наставати з 14 років.

Тим часом, правозахисний проєкт “Підтримка політичних в’язнів. Меморіал” вважає політично мотивованим переслідування 156 неповнолітніх із реєстру. У проєкті наголошують, що фактична кількість підлітків, які стали об’єктами такого переслідування, може бути більшою.

У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію станом на 30 серпня щодо російського вторгнення. Загалом від початку цієї доби відбулося 186 бойових зіткнень.

Президент Фінляндії Александр Стубб вважає, що Китай не допустить застосування Росією ядерної зброї. Відповідні запевнення він нібито отримав від міністра закордонних справ КНР Ван І.

Бельгія не має наміру відступати від власної позиції проти використання заморожених російських активів для підтримки України, попри спроби чотирьох країн ЄС знову просунути ініціативу. 

У ніч на 30 серпня Сили оборони України уразили кілька об’єктів на території Росії, зокрема нафтопереробний завод у Ленінградській області, місце зберігання та запуску ударних безпілотників у Ростовській області й аеродром у Краснодарському краї.

В селі Мила на Київщині зросла кількість загиблих внаслідок російської атаки та вторинної детонації.