Росія викликає посла Швейцарії через пропозицію про конфіскацію заморожених активів РФ

Джерело: Reuters

Міністерство закордонних справ Росії у вівторок, 12 березня, викликало пані посла Швейцарії Крістіну Марті Ленг через схвалення швейцарським парламентом пропозицій, що дозволяють уряду працювати над конфіскацією та передачею російських активів для фінансування репарацій Україні.

“Росія рішуче засуджує цей крок швейцарської влади, який грубо порушує фундаментальні принципи і норми міжнародного права щодо державного імунітету”, – заявили в МЗС РФ.

У міністерстві додали, що Росія вживе заходів у відповідь, якщо швейцарський план буде реалізовано. 

Нагадаємо, що 7 березня законодавці Швейцарії підтримали кроки щодо дозволу використання заморожених російських державних активів для фінансування військових репарацій Україні.

Минулого року Швейцарія заявила, що заморозила фінансові активи росіян на суму приблизно 7,7 мільярда швейцарських франків (8,81 мільярда доларів) відповідно до санкцій проти Росії.

1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.

Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.

У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.

Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.

Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.