Росія заблокувала резолюцію Ради Безпеки ООН про перемир’я в Судані

Джерело: пресслужба МЗС Великої Британії

18 листопада Росія наклала вето на резолюцію Ради Безпеки ООН, котрою закликали до негайного припинення бойових дій у Судані. Інші 14 членів органу підтримали документ, спрямований на розв’язання гуманітарної кризи.

Усі інші 14 членів проголосували за проект резолюції, підготовлений Великою Британією та Сьєрра-Леоне. Документ закликав усі сторони війни в Судані “негайно припинити бойові дії” і почати діалог про “національне припинення вогню”, зокрема для вирішення гуманітарної кризи, що вибухнула у країні.

Глава МЗС Британії Девід Леммі назвав блокування резолюції Москвою “підлим, огидним та цинічним” вчинком.

Ганьба Путіну, який веде агресивну війну проти України. Ганьба Путіну, який використовує своїх найманців для поширення конфліктів та насильства на африканському континенті, – мовиться у заяві Леммі.

Довідка. Бойові зіткнення у Судані почалися 15 квітня 2023 року у столиці Хартумі та інших містах країни між Збройними силами Судану і воєнізованою організацією “Сили швидкого реагування (СШР)”.

Розбіжності між різними силовими структурами Судану протягом кількох місяців переросли у збройне протистояння на вулицях Хартума та інших міст Судану. 15 квітня 2023 року місцеві сили швидкого реагування атакували штаби армії, резиденцію головнокомандувача і стратегічні об’єкти в столиці.

В 2019 році Сили швидкого реагування об’єдналися з армією Судану для повалення президента Омара Хасана аль-Башира, його усунули від влади та заарештували. Обидві організації здійснили ще один переворот у жовтні 2021 року. Військовослужбовці відкрили вогонь по протестувальниках, які були проти перевороту. Загинули щонайменше 120 людей.

Армія підпорядковується військовому уряду (Суверенній раді) на чолі з генералом Абдель Фаттахом аль-Бурханом, а “Сили швидкої підтримки” — віцепрезиденту, генералу Мохамеду Хамдану Дагало.

З того періоду відносини між армією Судану та СШР погіршилися, попри переговори про інтеграцію Сил швидкого реагування до Збройних сил держави, ситуація завадила підписати угоду про дворічний перехід до вільних виборів під керівництвом цивільних чиновників.

У межах плану розрахованому до 2026 року останні мали увійти до складу збройних сил, але уряд на чолі з генералом Абдель Фаттахом аль-Бурханом та віцепрезидент генерал Мохамед Хамдан Дагало не змогли домовитись щодо строків та порядку переходу сил.

Бойові зіткнення розпочалися після того, як Сили швидкого реагування не погодилися на запропонований перехід до цивільного правління у країні, який передбачає інтеграцію СШР до національної армії Судану. Керівництво спецзагону наполягало на тому, щоб процедуру відклали на десять років, а регулярні війська вимагали проведення процесу протягом двох років

Неодноразові порушення домовленостей про припинення вогню призвели до того, що 1 червня 2023 року США запровадили свої перші санкції, пов’язані з конфліктом, спрямовані проти двох фірм, пов’язаних з Суданськими збройними силами, і двох інших, пов’язаних з RSF. Вони також запровадили візові обмеження проти осіб, причетних до насильства, але не розголошували жодних імен.

• Дані LSEG свідчать про те, що Росія почала експорт дизельного палива до Судану, оскільки шукає нові ринки для своїх нафтопродуктів після ембарго ЄС.
• Дівчата й жінки з міста Омдурман в Судані змушені займатися сексом із солдатами в обмін на їжу.
• За даними Організації Об’єднаних Націй, минулого року від 10 000 до 15 000 людей були вбиті в одному місті регіону Західний Дарфур у Судані в результаті етнічного насильства з боку воєнізованих Сил швидкої підтримки (RSF) і союзних арабських бойовиків.
• Правозахисниця Гала аль-Кариб повідомила про понад сотню самогубств серед жінок у Судані, що сталися на тлі посилення насильства та зґвалтувань з боку “Сил швидкого реагування” (RSF). Сексуальне насильство використовується як зброя проти цивільного населення, що підкреслює серйозність гуманітарної кризи в країні.