Росія залишиться в ОПЕК+, сподіваючись, що вихід ОАЕ не означатиме кінець картелю
Джерело: Reuters
Речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що Росія планує залишитися в ОПЕК+. Москва сподівається, що група продовжить свою діяльність, попри рішення Об’єднаних Арабських Еміратів про вихід.
Напередодні ОАЕ заявили, що вийдуть з Організації країн-експортерів нафти (ОПЕК) та ОПЕК+ (розширений формат організації), завдавши удару по картелю в умовах енергетичної кризи, спричиненої війною в Ірані.
ОАЕ були четвертим за величиною виробником в ОПЕК+, тоді як Росія посідає друге місце після Саудівської Аравії.
Пєсков заявив, що ОПЕК+ залишається важливою організацією, особливо під час нинішніх потрясінь на світових ринках.
“Цей формат допомагає суттєво, скажімо так, мінімізувати коливання на енергетичних ринках і дає змогу стабілізувати ці ринки“, – сказав він журналістам.
Речник Кремля запевняє, що Росія поважає рішення ОАЕ вийти з організації та сподівається, що енергетичний діалог Москви з цією країною Перської затоки продовжиться.
Росія приєдналася до ОПЕК+ у 2016 році. За оцінками Міжнародного енергетичного агентства, минулого року група виробила майже половину світового видобутку нафти та нафтопродуктів.
Міністр фінансів Росії Антон Сілуанов заявив раніше, що рішення ОАЕ може призвести до збільшення видобутку країнами, що призведе до зниження світових цін у майбутньому.
“Якщо країни ОПЕК проводитимуть свою політику нескоординовано (після виходу ОАЕ) та вироблятимуть стільки нафти, скільки дозволяють їхні виробничі потужності та скільки захочуть, ціни відповідно знизяться“, – сказав Сілуанов.
Наразі ціни на нафту підтримувалися блокадою Ормузької протоки, сказав він, і будь-яке надлишкове постачання стане ризиком лише після її повторного відкриття.
- 28 квітня глава європейської дипломатії Кая Каллас закликала країни-партнери в Південно-Східній Азії не звертатися до Росії за постачанням нафти у спробах подолати масштабний дефіцит пального, спричинений конфліктом на Близькому Сході.
- Доходи Росії від нафти й газу, ймовірно, зростуть у травні на тлі підвищення цін на нафту через війну в Ірані. Водночас за результатами перших п’яти місяців року вони залишаться нижчими, ніж торік.
У неділю, 9 листопада, російські війська атакували важливий енергетичний об’єкт на Дніпропетровщині. Внаслідок удару в регіоні виникли масштабні відключення електроенергії.
Російські війська намагаються розділити Україну по Дніпру, завдаючи ударів по мостах та енергетичній інфраструктурі. Водночас влада щотижня оновлює заходи протидії таким атакам.
У вівторок, 10 листопада, на українсько-румунському кордоні тимчасово обмежать рух транспортних засобів через пункт пропуску «Солотвино — Сігету-Мармацієй». Обмеження діятимуть з 08:00 до 16:00 на в’їзд до Румунії.
Увечері 9 листопада російські війська завдали удару безпілотниками по енергетичній інфраструктурі Первомайського району Миколаївської області. Внаслідок атаки понад 60 тисяч споживачів залишилися без електроенергії.
Європейські країни нарощують військову та фінансову підтримку України, однак поки не можуть повністю компенсувати можливе скорочення американської допомоги. Найбільша залежність Києва від Вашингтона зберігається у трьох сферах: протиповітряній обороні, військовій розвідці та супутниковому зв’язку.