Росія залишиться в ОПЕК+, сподіваючись, що вихід ОАЕ не означатиме кінець картелю

Джерело: Reuters

Речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що Росія планує залишитися в ОПЕК+. Москва сподівається, що група продовжить свою діяльність, попри рішення Об’єднаних Арабських Еміратів про вихід.

Напередодні ОАЕ заявили, що вийдуть з Організації країн-експортерів нафти (ОПЕК) та ОПЕК+ (розширений формат організації), завдавши удару по картелю в умовах енергетичної кризи, спричиненої війною в Ірані.

ОАЕ були четвертим за величиною виробником в ОПЕК+, тоді як Росія посідає друге місце після Саудівської Аравії.

Пєсков заявив, що ОПЕК+ залишається важливою організацією, особливо під час нинішніх потрясінь на світових ринках.

Цей формат допомагає суттєво, скажімо так, мінімізувати коливання на енергетичних ринках і дає змогу стабілізувати ці ринки“, – сказав він журналістам.

Речник Кремля запевняє, що Росія поважає рішення ОАЕ вийти з організації та сподівається, що енергетичний діалог Москви з цією країною Перської затоки продовжиться.

Росія приєдналася до ОПЕК+ у 2016 році. За оцінками Міжнародного енергетичного агентства, минулого року група виробила майже половину світового видобутку нафти та нафтопродуктів.

Міністр фінансів Росії Антон Сілуанов заявив раніше, що рішення ОАЕ може призвести до збільшення видобутку країнами, що призведе до зниження світових цін у майбутньому.

Якщо країни ОПЕК проводитимуть свою політику нескоординовано (після виходу ОАЕ) та вироблятимуть стільки нафти, скільки дозволяють їхні виробничі потужності та скільки захочуть, ціни відповідно знизяться“, – сказав Сілуанов.

Наразі ціни на нафту підтримувалися блокадою Ормузької протоки, сказав він, і будь-яке надлишкове постачання стане ризиком лише після її повторного відкриття.

  • 28 квітня глава європейської дипломатії Кая Каллас закликала країни-партнери в Південно-Східній Азії не звертатися до Росії за постачанням нафти у спробах подолати масштабний дефіцит пального, спричинений конфліктом на Близькому Сході.
  • Доходи Росії від нафти й газу, ймовірно, зростуть у травні на тлі підвищення цін на нафту через війну в Ірані. Водночас за результатами перших п’яти місяців року вони залишаться нижчими, ніж торік.

Парламентський комітет Словенії з питань безпеки перевіряє можливі контакти президентки країни Наташі Пірц-Мусар із російською розвідкою. Сама глава держави категорично заперечує будь-які зв’язки з російськими спецслужбами.

Президент Володимир Зеленський відреагував на російську атаку по торговельному центру в Кривому Розі, внаслідок якої загинули щонайменше 15 людей, а ще 130 постраждали. Серед поранених – 23 дитини.

Окружна прокуратура у Варшаві висунула євродепутату та лідеру “Конфедерації Корони Польської” Гжегожу Брауну чотири обвинувачення. Одне з них стосується зривання українського прапора з балкона міської адміністрації в Білій Підляській.

Увечері 21 серпня російські окупанти атакували приватний будинок у Київському районі Харкова. Унаслідок влучання постраждала людина.

У Запоріжжі російський безпілотник атакував маршрутне таксі з людьми. Внаслідок удару є постраждалі.