Росія залишиться в ОПЕК+, сподіваючись, що вихід ОАЕ не означатиме кінець картелю
Джерело: Reuters
Речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що Росія планує залишитися в ОПЕК+. Москва сподівається, що група продовжить свою діяльність, попри рішення Об’єднаних Арабських Еміратів про вихід.
Напередодні ОАЕ заявили, що вийдуть з Організації країн-експортерів нафти (ОПЕК) та ОПЕК+ (розширений формат організації), завдавши удару по картелю в умовах енергетичної кризи, спричиненої війною в Ірані.
ОАЕ були четвертим за величиною виробником в ОПЕК+, тоді як Росія посідає друге місце після Саудівської Аравії.
Пєсков заявив, що ОПЕК+ залишається важливою організацією, особливо під час нинішніх потрясінь на світових ринках.
“Цей формат допомагає суттєво, скажімо так, мінімізувати коливання на енергетичних ринках і дає змогу стабілізувати ці ринки“, – сказав він журналістам.
Речник Кремля запевняє, що Росія поважає рішення ОАЕ вийти з організації та сподівається, що енергетичний діалог Москви з цією країною Перської затоки продовжиться.
Росія приєдналася до ОПЕК+ у 2016 році. За оцінками Міжнародного енергетичного агентства, минулого року група виробила майже половину світового видобутку нафти та нафтопродуктів.
Міністр фінансів Росії Антон Сілуанов заявив раніше, що рішення ОАЕ може призвести до збільшення видобутку країнами, що призведе до зниження світових цін у майбутньому.
“Якщо країни ОПЕК проводитимуть свою політику нескоординовано (після виходу ОАЕ) та вироблятимуть стільки нафти, скільки дозволяють їхні виробничі потужності та скільки захочуть, ціни відповідно знизяться“, – сказав Сілуанов.
Наразі ціни на нафту підтримувалися блокадою Ормузької протоки, сказав він, і будь-яке надлишкове постачання стане ризиком лише після її повторного відкриття.
- 28 квітня глава європейської дипломатії Кая Каллас закликала країни-партнери в Південно-Східній Азії не звертатися до Росії за постачанням нафти у спробах подолати масштабний дефіцит пального, спричинений конфліктом на Близькому Сході.
- Доходи Росії від нафти й газу, ймовірно, зростуть у травні на тлі підвищення цін на нафту через війну в Ірані. Водночас за результатами перших п’яти місяців року вони залишаться нижчими, ніж торік.
У Фінляндії після оголошення Google про інвестиції на 13 мільярдів євро в ШІ-інфраструктуру посилилася дискусія про навантаження дата-центрів на енергосистему. Опозиція закликає запровадити загальнонаціональну систему дозволів для таких об’єктів, щоб уникнути дефіциту електроенергії та стрибків цін.
Ізраїль заявив про знищення підземної інфраструктури “Хезболли” на хребті Алі аль-Тахер у південному Лівані. Для підриву, за даними ізраїльської сторони, використали понад 1 100 тонн вибухівки, а після вибуху USGS зафіксувала землетрус магнітудою 4,1.
Один із найвідоміших середньовічних артефактів Європи – гобелен із Байо – вперше від часу свого створення майже тисячу років тому виставили у Великій Британії. 70-метрове полотно тимчасово передали Британському музею з Франції.
Марокко відкинуло звинувачення у причетності до масового переходу понад 70 тисяч людей до іспанської Сеути в липні. У Рабаті заявили, що доказів участі марокканської влади немає, а країну намагаються використати у внутрішній політичній боротьбі в Іспанії.
Дводенний космічний саміт у Парижі мав продемонструвати готовність Європи серйозно інвестувати у власний космічний сектор. Натомість він показав, що без значно більших державних витрат ЄС і далі залежатиме від США у доступі до космосу.