Росія збільшила знижки на нафту для Китаю після санкцій США
Джерело: Bloomberg
Нафта далекосхідного сорту ESPO, котра традиційно продається дорожче за головний російський сорт Urals, відтепер зазнала негативного впливу після запровадження Сполученими Штатами блокувальних санкцій проти “Роснафти” та “Лукойла”, а також після ухвалення 19-го пакета санкцій Євросоюзу. Ефект від західних обмежень перевищив 1,5 долара за барель.
За даними агентства Bloomberg, цього тижня продажі ESPO здійснюються зі знижкою 0,5 долара за барель (з урахуванням витрат на доставку покупцю) відносно ціни еталонного сорту Brent. Тим часом минулого тижня, ще до оголошення санкцій, нафта продавалася з премією понад 1 долар за барель.
Сорт ESPO має попит як у державних нафтопереробних компаній Китаю, так і в приватних НПЗ, котрі мають значний досвід роботи з підсанкційною нафтою – як з Ірану, так і з Росії.
Після запровадження санкцій США державні компанії, зокрема Sinopec, скасували частину закупівель російської нафти, переважно сорту ESPO, зазначає Bloomberg. Натомість приватні НПЗ приймають близько 800 тисяч барелів далекосхідної російської нафти на добу – таких сортів, як ESPO, Sokol і Sakhalin Blend. Аналітики Vortexa вважають, що цей попит “залишиться стабільно високим”. Водночас поки неясно, чи зможуть ці НПЗ прийняти додаткові обсяги, від яких відмовляються інші переробники, мовиться у звіті Vortexa.
Зауважимо, за даними медіа, китайські державні нафтові гіганти призупинили закупівлі російської нафти, що транспортується морем. Сталось це після того, як США впровадили санкції проти російських “Роснєфті” і “Лукойлу”.
- За оцінками ЗМІ, після того, як США ввели санкції проти російських компаній “Роснефть” та “Лукойл”, постачання нафти з РФ до Індії скоротиться практично до нуля.
Кабінет міністрів ухвалив постанову, якою розширює функціонал державних сервісів “Армія+” та “Резерв+”. Про це повідомив народний депутат Олексій Гончаренко.
Сили оборони України 16 березня вдарили по авіабудівному заводу “Авіастар” в Ульяновській області РФ, пошкодивши інфраструктуру підприємства та частину літаків.
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан в інтерв’ю GB News заявив, що Захід змінив систему безпеки Європи без згоди Росії, що, мовляв, стало причиною початку повномасштабного вторгнення.
18 березня суд у Варшаві задовольнив запит України про екстрадицію російського археолога Олександра Бутягіна, котрий проводив незаконні розкопки у тимчасово окупованому Криму.
Глава зовнішньополітичного відомства ЄС Кая Каллас виступила проти заклику прем’єр-міністра Бельгії Барта де Вевера нормалізувати відносини з Москвою та відновити доступ до дешевих російських енергоносіїв.