Росіянка залишиться в журі World Press Photo 2024: пояснення організаторів
Джерело: директор із комунікацій World Press Photo Ендрю Девіс в коментарі “Суспільному”
Організатори World Press Photo 2024 не будуть виключати російську фотографку Марію Гельман зі складу журі.
За словами Девіса, виключення Гельман на такій пізній стадії було б “і практичною, і моральною проблемою”.
Як зауважили організатори конкурсу, під час вибору членів журі вони прагнуть дотримуватися балансу між різними характеристиками, серед яких – професійна роль (новини, документальні фотографи, редактори тощо), стать, особистий досвід та підхід до фотографії.
Зрештою до журі обирають 31 експерта й експертку: п’ять членів журі від регіону, а також голову глобального журі.
“Як і всіх членів журі, Марію Гельман обрали за її професіоналізм та досвід”, – прокоментували представники World Press Photo.
Окрім того, Гельман вважають “більш ніж кваліфікованою, щоб бути частиною журі”, у своїй роботі вона документує “вразливість, репресії та спільноту ЛГБТК+ в дедалі більш ворожому середовищі”.
Раніше Українська асоціація професійних фотографів (УАПФ) наголошувала, що участь Гельман у суддівстві “може вплинути на об’єктивність ухвалення рішень під час оцінювання робіт учасників”. Своєю чергою, представники World Press Photo переконані, що Гельман підійде до оцінювання “з уважністю та професіоналізмом”.
“За всю історію нашого конкурсу членів журі просили оцінювати теми, прямо пов’язані з країнами, які вони представляють. Може статися, як цього року, що один член журі або більше походить із країн із репресивними урядами. Ми довіряємо кожному члену журі, зокрема Гельман, і суворому процесу суддівства, що забезпечить продуманий та справедливий вибір переможців”, – наголосив Девіс.
Водночас у World Press Photo запевнили, що “повністю поважають ризики та складнощі, з якими мають справу фотографи, які документують жорстокі атаки Росії на Україну, а також роботу, яку вони виконують”.
- Українська Асоціація професійних фотографів (УАПФ) виступила проти участі представниці Росії Марії Гельман у складі журі конкурсу World Press Photo 2024 та вимагає виключити її зі складу журі.
Питання використання смартфонів під час освітнього процесу залишається предметом палких дискусій серед батьків та вчителів. Оксен Лісовий зазначив, що школи мають право самостійно встановлювати внутрішні правила взаємодії з гаджетами, не чекаючи на офіційні розпорядження зверху.
Правоохоронні органи Великої Британії розглядають можливість відкриття кримінального провадження проти Ендрю Маунтбеттен-Віндзора за звинуваченням у зловживанні службовим становищем. Головний прокурор країни наголосив, що високий статус підозрюваного не завадить правосуддю вивчити докази його тісних зв’язків із засудженим педофілом Джеффрі Епштейном.
Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявив, що Україна навмисно відкладає відновлення роботи нафтопроводу, аби змусити Угорщину змінити позицію щодо євроінтеграції Києва. На думку словацького лідера, енергетичне питання перетворилося на інструмент політичного тиску.
У розпал 62-ї Мюнхенської конференції з безпеки данський митець Єнс Галшіот презентував скульптуру “Помаранчева чума”, яка критикує вплив Дональда Трампа на світову стабільність та міжнародне правосуддя.
У неділю ввечері, 15 лютого, у селі Станіславчик на Золочівщині розігралася жахлива сімейна драма, що забрала життя трьох людей. За попередніми даними правоохоронців, голова родини спочатку вбив двох своїх дітей-підлітків, після чого вчинив самогубство на місці події.