Українські фотографи вимагають виключити росіянку з журі World Press Photo 2024

Джерело: пресслужба УАПФ

Українська Асоціація професійних фотографів (УАПФ) виступила проти участі представниці Росії Марії Гельман у складі журі конкурсу World Press Photo 2024 та вимагає виключити її зі складу журі.

Зазначається, що Гельман є серед п’яти членів європейської команди суддів, які оцінюватимуть, зокрема, й українських фотографів.

До складу журі також входять: старший фоторедактор Stern Андреас Трампе з Німеччини, фотодиректор Neue Zürcher Zeitung Жиль Штайнман зі Швейцарії та кураторка Маріама Атта з Великої Британії. Очолює європейську команду журі фотожурналістка Анастасія Тейлор-Лінд з Великої Британії та Швеції.

УАПФ звернулась до керівництва конкурсу із “наполегливою вимогою” змінити склад журі та виключити з його числа представницю Росії.

“УАПФ вважає участь Гельман нелогічною та такою, що може вплинути на об’єктивність у прийнятті рішень під час оцінювання робіт учасників. Крім того, з 2014 року триває неспровокована, загарбницька, жорстока та несправедлива війна Росії проти України, і ми вважаємо, що участь представниці Російської Федерації Марії Гельман викликає масу етичних питань”, – йдеться в заяві.

На сайті премії вказано, що Марія Гельман — російська квір-фотографка, візуальна оповідачка і продюсерка. Вона часто досліджує теми ідентичності, травми, вразливості, фокусується на житті та ідеології альтернативних спільнот і різних соціальних груп, які зазнають дискримінації. Гельман отримала кілька міжнародних нагород, її роботи публікувалися в Time, The Washington Post, Le Monde, Die Zeit, The New York Times тощо.

ДОВІДКОВО. Щорічний конкурс World Press Photo є відкритим для всіх професійних фотографів, які працюють у сфері фотожурналістики та документалістики. Імена регіональних переможців стануть відомі вже 3 квітня.

Уряд Південної Кореї передбачив у бюджетному запиті на 2027 рік $100 млн допомоги Україні. Кошти планують спрямувати через трастовий фонд НАТО, гуманітарні програми та програму підтримки країн, постраждалих від збройних конфліктів. Це рішення пов’язане з обіцянкою президента Лі Чже Мьона надати Україні комплексну допомогу на $100 млн, яку він оголосив у липні.

Російські атаки на промислові підприємства, енергетичну інфраструктуру та логістичні мережі дедалі сильніше тиснуть на економіку України. Зупинка металургійних потужностей і проблеми з експортом зерна скорочують доходи країни та посилюють дефіцит державного бюджету.

Рада Європейського Союзу продовжила на два роки, до 15 листопада 2028 року, мандат військової місії EUMAM, котра займається підготовкою українських військовослужбовців. На цей період місії виділили майже 300 млн євро.

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц пов’язав підтримку семирічного бюджету Євросоюзу з готовністю всіх держав-членів фінансово допомагати Україні у 2027 році та надалі. Берлін вимагає спільних зобов’язань щодо покриття фінансового дефіциту Києва, який наступного року оцінюють у €70 млрд.

Після чотирьох з половиною років російської окупації 68-річний Сергій залишив Олешки під час евакуації 30 жовтня та возз’єднався з дружиною Ларисою, котра виїхала до Великої Британії ще у 2022 році.