Росіянку, яка вбила пропагандиста Татарського, засудили до 27 років тюрми

Джерело: Reuters

У четвер, 25 січня, росіянку Дар’ю Трепову ув’язнили на 27 років за те, що минулого року вона доставила бомбу, яка вибухнула в руках проросійського пропагандиста та блогера Владлена Татарського і вбила його на місці.

Фото: Reuters

2 квітня 2023 року 26-річна Дар’я Трепова під час виступу Татарського в петербурзькому кафе принесла йому в подарунок його позолочений бюст, в якому була захована бомба. Через кілька хвилин статуетка вибухнула і пропагандист загинув на місці. 

Трепова сказала, що її підставили і вона думала, що в статуетці знаходиться прослуховуючий пристрій, а не бомба.

Вона розповіла на суді, що діяла за наказом чоловіка з України, якого вона знала як “Гештальт”, який надсилав їй гроші та інструкції за кілька місяців до вибуху в кафе.

В Україні не підтвердили цієї інформації, а радник голови ОП Михайло Подоляк назвав це “внутрішнім тероризмом”.

“Я відчуваю великий біль і сором за те, що моя довірливість і моя наївність призвели до таких катастрофічних наслідків. Я не хотіла нікого образити. Мені особливо боляче і соромно, що теракт був здійснений моїми руками”, – сказала Трепова в суді.

Після вибуху дівчина додала, що в неї була паніка. Вона зателефонувала чоловікові, який попросив свого друга Дмитра Касінцева дозволити їй залишитися в його квартирі цієї ночі. Там Трепову затримали наступного дня.

У четвер, 25 січня, Касінцева засудили до одного року і дев’яти місяців за допомогу їй у переховуванні.

Навіть попри те, що президент США Дональд Трамп наполягає на тому, що Росія має перевагу у війні проти України, економісти кажуть, що насправді позиції країни слабші, ніж будь-коли, оскільки Кремль витратив більшу частину готівкових резервів та позикових коштів, які підживлювали його воєнні витрати, — і попереду ще більші проблеми.

Військова омбудсменка Ольга Решетилова зауважила, що у Міноборони раніше підготували зміни, котрі передбачають виключення з переліку певних хвороб, котрі нині визначають придатність до військової служби.

У 2025 році російські суди винесли вироки щодо 468 осіб у справах про державну зраду (ст. 275 КК), шпигунство (ст. 276), конфіденційне співробітництво з іноземцями (ст. 275.1) та допомогу противнику (ст. 276.1). Це максимальний показник за час дії Кримінального кодексу РФ – з 1997 року.

Наземний роботизований комплекс Третьої окремої штурмової бригади 45 діб поспіль виходив на бойове чергування та кулеметним вогнем придушував усі спроби російських військ прорватися у сектор оборонців.

До суду скерували обвинувальний акт щодо агента ФСБ, котрий у липні перевозив вибухівку для підготовки теракту у Львові проти українських правоохоронців.