Росіяни атакували Україну 43 ракетами: з них 36 збито силами ППО

Джерело: Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний

Уночі 21 вересня росіяни здійснили масований ракетний обстріл України, випустивши 43 ракети. З них 36 було збито силами та засобами протиповітряної оборони.

Окупанти атакували Україну крилатими ракетами повітряного базування Х-101/Х-555/Х-55.

Ракети були випущені з 10 літаків стратегічної авіації Ту-95мс з району західніше Енгельса.

Ракети запускали у декілька хвиль. В повітряний простір України вони входили з різних напрямків, постійно змінюючи курс по маршруту.

В результаті бойової роботи силами та засобами Повітряних Сил у взаємодії із ППО Сил оборони знищено 36 крилатих ракет.

До відбиття удару застосовано зенітні ракетні війська, винищувальну авіацію Повітряних Сил, підрозділи мобільних вогневих груп Сил оборони України та інші засоби.

Окрім цього, о 6.00 ранку противник завдав удару зенітними керованими ракетами С-300 по Харкову.

  • Під ранок 21 вересня російські окупаційні війська випустили по Україні ракети. У низці регіонів було чутно вибухи. Відомо, що внаслідок ворожого удару є постраждалі, руйнування цивільних об’єктів інфраструктури та проблеми з електропостачанням.

11 листопада вранці та вдень російські війська атакували Харків ударними безпілотниками. Внаслідок чергових обстрілів у місті п’ятеро постраждалих.

Глава російської делегації на переговорах в Абу-Дабі Володимир Мединський повідомив, що дипломати Європейського Союзу не брали участі у переговорному процесі в ОАЕ.

На Одещині правоохоронці викрили групу медиків, котрі за 8 тисяч доларів обіцяли військовозобов’язаним чоловікам оформити інвалідність для отримання відстрочки від мобілізації. Санкція передбачає до восьми років позбавлення волі.

11 листопада президент Володимир Зеленський розповів, що Україна планує випробувати антибалістичну систему FREYJA вже взимку. Наша країна розробляє її спільно з європейськими партнерами.

У перший день тристоронніх переговорів в Абу-Дабі російська делегація вимагала низку обмежень проти НАТО. Заявлені Москвою пункти включали відмову від подальшого розширення альянсу, скорочення військової присутності у країнах, що вступили туди після 1997 року, а також скорочення військової співпраці блоку з Україною та іншими пострадянськими державами.