Розбіжності та плутанина панують серед російського керівництва після заколоту Пригожина – генерал Міллі
Джерело: Reuters
Генерал США Марк Міллі зазначив, що керівництво Росії зазнає чимало “розбіжностей та плутанини” після заколоту ПВК “Вагнер” 24 червня.
“На стратегічному рівні цілком зрозуміло, що вони переживають багато розбіжностей та плутанини. На дуже високих рівнях відбувається велика драма. Як це все буде відбуватися наприкінці? Я ще не дуже впевнений”, – сказав генерал.
Міллі додав, що російські війська в Україні, швидше за все, більше зосереджені на ситуації на місці та виживають день у день.
Точне місцеперебування Пригожина не повідомляється. Лукашенко спочатку оголосив, що той перебуває в Білорусі, а минулого тижня заявив, що Пригожин повернувся в Росію.
“Я думаю, що він їздить туди-сюди (між Росією та Білоруссю), щоб сказати правду”, – сказав Міллі.
- Під час заколоту Пригожина ПВК «Вагнер» мала намір захопити ядерну зброю, розміщену на базі «Воронеж-45».
- Рішення президента Росії Володимира Путіна відтермінувати покарання ПВК “Вагнер” за нещодавню спробу заколоту ставить його самого та його підлеглих у незручне становище.
- У Держприкордонслужбі України повідомили, що Білорусь може розмістити у себе 8000 найманців ПВК “Вагнер”. Сили оборони готові відповісти на ймовірну загрозу з боку РБ.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.
Російська економіка опинилася під дедалі сильнішим тиском через великі витрати на війну проти України та міжнародні санкції. У Данській службі оборонної розвідки (DDIS) вважають, що це наближає країну до серйозної економічної кризи.