Розвідка Південної Кореї підтвердила, що ЗСУ взяли у полон першого північнокорейця
Джерело: Yonhap
Розвідка Південної Кореї підтвердила, що українські захисники взяли у полон першого військового КНДР, який воює на боці РФ. Це сталось на Курщині.
Повідомлення про першого полоненого північнокорейця повідомили у порталі”Militarnyi” з посиланням на закритий телеграм-канал t.me/the_warshal18.
Фото: t.me/the_warshal18
Разом з повідомленням про першого полонено, було опубліковане і його фото та повідомлення, що група бійців ССО провела успішну операцію зі знищення ворога на Курському напрямку. Жодних інших деталей не повідомлялось. Офіційного підтвердження з боку України поки немає.
“Завдяки обміну інформацією у режимі реального часу з розвідувальним відомством дружньої країни (ми) підтверджуємо факт взяття у полон поранено північнокорейського солдата”, – повідомили у розвідці Південної Кореї.
За оцінками південнокорейських посадовців, на цей час КНДР відправили до Росії близько 11 000 своїх військових для війни проти України. Водночас спостерігаються ознаки підготовки до подальшої відправки військ та техніки.
- За оцінками розвідки Південної Кореї, у боях проти України у Курській області РФ загинуло щонайменше 100 північнокорейців, ще близько 1000 поранені.
Станом на ранок 25 грудня через нові російські удари частина споживачів у чотирьох областях залишається без електропостачання. В Одеській області діють аварійні відключення через наслідки попередніх атак.
Бурундський футболіст Ігіранеза Еме Герік помер після того, як знепритомнів під час матчу. Вважають, що він проковтнув монету, яку тримав у роті як частину чаклунського ритуалу.
У ніч на 25 грудня безпілотники атакували порт Темрюк у Краснодарському краї РФ, після чого там зайнялися два резервуари з нафтопродуктами.
Уночі російські окупанти знову вдарили по портовій та промисловій інфраструктурі Одещини. Внаслідок атаки одна людина загинула, ще двоє постраждали.
Різдво без храму, без родини й без свободи – але з пам’яттю, солідарністю й упертістю бути собою. Спогади Надії Світличної про святкування Різдва в мордовських таборах – це не лише особиста історія виживання, а й свідчення того, як радянська репресивна система намагалася зламати українську ідентичність і як їй це не вдалося.