Румунія стягує системи ППО ближче до кордону з Україною
Джерело: Reuters з посиланням на джерела
Румунія переміщує протиповітряну оборону ближче до своїх дунайських сіл, розташованих через річку від України, де російські безпілотники атакували зернові комплекси, і додає більше військових спостережних постів і патрулів у цьому районі.
Ці заходи разом із розгортанням чотирьох додаткових американських винищувачів F-16 і розширенням забороненої для польотів зони є ознакою зростаючого занепокоєння в Румунії та альянсі НАТО щодо того, що війна в Україні може перекинутися на їх територію.
Незабаром після виходу з чорноморської зернової угоди 17 липня Росія почала націлюватися на українські порти та склади вздовж Дунаю, вочевидь намагаючись перекрити основний альтернативний шлях експорту української сільськогосподарської продукції.
Серед цілей були українські порти Ізмаїл і Рені, обидва з яких розташовані через Дунай від румунської території.
Поодинокі випадки приземлення частин безпілотників у Румунії підкреслюють ризик непорозуміння, що спонукає румунські збройні сили посилити безпеку в цьому районі, щоб захистити цивільне населення, сказали два джерела.
Армія побудувала два бомбосховища в невеликому селі Плауру, всього за кілька сотень метрів від Ізмаїла, і жителі району отримують сповіщення на мобільні телефони, коли виявляють російські безпілотники, що прямують у їхньому напрямку.
Тудор Чернега, мер комуни Чеаталькьої, до якої входить село Плауру, сказав, однак, що поганий мобільний зв’язок обмежує ефективність попереджень.
У заяві минулої п’ятниці міністерство оборони Румунії повідомило, що близько 100 американських військовослужбовців і чотири розроблені США літаки F-16 Fighting Falcon прибули на військову авіабазу Борча, приблизно за 150 км на південь від Ізмаїла.
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив журналістам у Києві в четвер, що немає доказів того, що російські удари поблизу українсько-румунського кордону були навмисним нападом на Румунію, але назвав їх “безрозсудними” та “дестабілізуючими”.
Речник міністерства оборони Румунії Костянтин Спіну також заявив, що немає жодних ознак того, що Росія націлена на Румунію, але характер нападів на українську територію поблизу робить практично неможливим запобігти всім порушенням.
У липні, коли почалося серйозне бомбардування Дунаю, росіяни досягли більш цілеспрямованого успіху, оскільки Україна не створила в цьому районі розгалужених систем протиповітряної оборони.
Тепер, коли тут посилено ППО, ударні безпілотники, як правило, літають нижче, що робить їх важчими для ураження, вони часто слідують за течією Дунаю та прилітають зграями, можливо, за участю фіктивних безпілотників, щоб спробувати виснажити оборону України, повідомили джерела.
Раніше Україна заявляла, що у ніч на 4 вересня на території Румунії впав російський дрон під час атак Одеської області. Спершу Румунія заперечувала інформацію, але згодом визнала, що це справді сталося.
Також 9 вересня Міноборони Румунії заявили про виявлення нових фрагментів безпілотника. Президент Клаус Йоганніс називав дії РФ порушенням румунського повітряного простору.
- Президент Румунії Клаус Йоганніс прокоментував падіння уламків російських БпЛА на території його країни під час атак РФ на Одещину.
Під час промови до Дня національної незалежності Польщі міністр оборони країни Владислав Косіняк-Камиш відзначив, що боротьба українців проти російської агресії – це також боротьба за безпеку всієї Європи.
Підрозділи Сил оборони України завдали удару по інфраструктурі ТОВ “Ставролєн” у Будьоновську, Ставропольський край (РФ).
Глава МЗС РФ Сергій Лавров звернувся до США з закликом відновити підготовку до саміту російського лідера Володимира Путіна та глави Білого дому Дональда Трампа у Будапешті, котрий мав відбутися наприкінці жовтня, втім, зірвався після відмови Кремля припинити вогонь проти України.
Бразилія наїлася дешевого російського дизельного пального після каральних заходів Заходу проти нафтопродуктів Москви через повномасштабне вторгнення в Україну. За деякими оцінками, імпорт пального з Росії до цієї південноамериканської країни різко зріс з 95 мільйонів доларів у 2022 році до 5,4 мільярда доларів минулого року, що дозволило їй заощадити майже мільярд доларів.
Два танкери, що перевозять близько 1,5 млн барелів російської нафти марки Urals, стали на якір по обидва боки Суецького каналу, що підтверджує дедалі більші труднощі РФ у продажу нафти після посилення санкцій США.