Рустема Умєрова призначили міністром оборони України

Джерело: народний депутат України IX скликання від партії “Голос” Ярослав Железняк

Верховна Рада України схвалила призначення Рустема Умєрова очільником Міністерства оборони України. 338 нардепів підтримали таке рішення.

Фото: Ярослав Железняк

Що відомо про нового главу Міноборони

Рустем Енверович Умєров народився в 1982 році в Самарканді Узбецької РСР. Він – етнічний кримський татарин і мусульманин, а його родина – вихідці з Алушти (Крим, Україна).

Разом з іншими етнічними жителями Криму його родину 18 травня 1944 року насильно депортували до Сибіру і Центральної Азії. Вони повернулися на батьківщину аж на початку 1990-х років. У 2015 році Верховна Рада визнала цю депортацію геноцидом кримськотатарського народу.

Майбутній український діяч закінчив Кримську гімназію-інтернат для обдарованих дітей Міністерства освіти і науки Автономної Республіки Крим. Стипендіат за Програмою обміну майбутніх лідерів (FLEX), США. Він має диплом бакалавра за спеціальністю економіка, а також здобув диплом магістра за спеціальністю фінанси у Національній академії управління.

Нині Рустем Умєров одружений та виховує трьох дітей.

Політична кар’єра

Умєров був народним депутатом дев’ятого скликання з 2019 до 2022 року. З 7 вересня 2022 року він очолював Фонд державного майна України. Також діяч був делегатом Курултаю кримськотатарського народу, радником лідера кримськотатарського народу Мустафи Джемілєва.

До призначення очільником Фонду державного майна України був заступником керівника постійної делегації до Парламентської Асамблеї Ради Європи. З грудня 2020 року був співголовою депутатського об’єднання “Кримська платформа” у Верховній Раді.

Рустем Умєров є ініціатором законопроєкту зі скасування вільної економічної зони Крим.

Робота, пов’язана з Кримом

У ВР у грудні 2020 року було створено міжфракційне об’єднання “Кримська платформа”, де його обрали співголовою. Рустем Умєров комунікує з державними органами України в питаннях обміну кримських політв’язнів та військовополонених.

Ще у 2017 році за його сприянням було звільнено двох політв’язнів Кремля – кримських татар Ахтема Чийгоза та Ільмі Умєрова.

На початку 2020 року Умєров ініціював парламентські слухання з деокупації, реінтеграції Криму та Севастополя. Їхньою метою було напрацювання єдиного стратегічного документа у межах Стратегії розвитку України-2030.

Ще у вересні 2020 року він увійшов до групи з розробки державної стратегії деокупації Криму та Севастополя, створеної при РНБО. Парламентський Комітет з прав людини підтримав його кандидатуру.

Рустем Умєров є одним з авторів проєкту закону, який вступив у дію 18 липня 2021 року, щодо процедури визнання особою без громадянства. Цей закон надає можливість таким людям отримати документ, що посвідчує їх особу та підтверджує законність проживання на території України.

У серпні 2021 року указом президента України Володимира Зеленського нагороджений орденом “За заслуги” III ступеня.

1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.

Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.

У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.

Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.

Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.