Рютте пообіцяв Україні €35 млрд військової допомоги

Джерело: The Guardian

Генсекретар НАТО Марк Рютте запевнив, що у 2025 році Україна отримає від європейських країн та Канади додаткову допомогу на 35 мільярдів євро.

Рютте заявив, що Київ може розраховувати на військову допомогу від країн Північноатлантичного альянсу.

Безумовно, найзначнішою і найпрямішою загрозою для альянсу залишається Росія. Москва продовжує війну проти України за підтримки Північної Кореї, Ірану і Китаю, а також Білорусі. Ми усі прагнемо миру для українського народу і припинення жахливої війни, – наголосив генсекретар.

Він пояснив, що важливо продовжувати забезпечувати Україну усім необхідним для оборони і стримування агресії у майбутньому.

За словами Рютте, нові дані засвідчують, що європейські та канадські союзники активізували зусилля і вже пообіцяли, що нададуть Україні додаткову військову допомогу на понад 35 мільярдів євро попри те, що спершу оголосили про 20 мільярдів.

Глава Альянсу також повторив, що шлях України в НАТО є “неповоротним”.

Окремо він попередив Росію про “руйнівні наслідки” у разі, якщо Кремль вирішить напасти на будь-яку з країн НАТО.

Додамо, саміт НАТО, котрий відбудеться в Гаазі, триватиме лише дві з половиною години – всупереч традиційному формату з трьома сесіями. Рішення пов’язане з особливостями поведінки президента США Дональда Трампа, який не любить тривалих обговорень.

За даними ЗМІ, Генсек НАТО Марк Рютте побоюється, що саміт Північноатлантичного Альянсу можуть зірвати президент США Дональд Трамп або ж президент України Володимир Зеленський.

Рютте бажає, аби саміт, запланований на червень, був коротким та приємним, а головною темою стали нові цільові витрати, а не суперечки щодо України. Однак є дві речі, які можуть порушити його плани: Трамп, який, як вважається, буде не у згоді з іншими лідерами щодо України та Зеленський, який наполягає на членстві України у НАТО, проти чого виступає Трамп.

Саміт, запланований на 24-25 червня у Нідерландах відбувається на тлі того, що США більше не хочуть нести відповідальність за безпеку Європи, а також, ймовірно, відмовляться від спроб зупинити війну в Україні, натомість налагоджуючи відносини з РФ.

Водночас західні союзники України ведуть переговори про постачання додаткових зенітно-ракетних комплексів Patriot і прагнуть досягти домовленості до саміту НАТО, котрий відбудеться наприкінці червня, поінформувало обізнане джерело.

Також 2 червня Марк Рютте наголосив, що всі країни-члени НАТО погодилися щодо членства України, додавши, що це не може бути частиною переговорів між Києвом і Москвою.

  • 11 червня на саміті в Одесі лідери десяти країн ухвалили спільну декларацію стосовно підтримки України в умовах повномасштабної російської агресії. У документі підтвердили стратегічний курс Києва до ЄС і НАТО, засудили злочини РФ та закликали до посилення санкцій проти росіян.
  • За даними ЗМІ, країни НАТО розглядають можливість додати внески на оборону України до нових цільових витрат Альянсу, які, як очікується, будуть ухвалені на саміті у червні.
  • Керівник Федеральної розвідувальної служби Німеччини (BND) Бруно Каль попередив, що Росія може спробувати “перевірити” дієвість 5-ої статті НАТО, яка передбачає колективний захист членів Альянсу.

У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію на фронті станом на 22:00 13 березня. З початку доби відбулося 129 бойових зіткнень.

Служба зовнішньої розвідки України отримала дані про плани Кремля розширили флот танкерів, котрі транспортують нафту під прапором РФ. Відповідне рішення продиктоване дедалі частішими прецедентами затримань танкерів “тіньового флоту” РФ європейськими країнами та США.

12 березня у Бухаресті президенти України та Румунії – Володимир Зеленський і Нікушор Дан – підписали три міждержавні документи. Йдеться про рамкову домовленість щодо співпраці в енергетичній сфері, спільну заяву про виробництво оборонної продукції, а також декларацію про встановлення стратегічного партнерства між Україною та Румунією.

Доходи Росії від експорту нафти у лютому скоротилися до найнижчого рівня з часів повномасштабного вторгнення в Україну. Поки західні санкції обмежують продажі та змушують до більших знижок, Київ, своєю чергоб, продовжує атаки на нафтову інфраструктуру Крелмя, повідомило Міжнародне енергетичне агентство у щомісячному огляді ринку.

У рамках зниження наступального потенціалу російського агресора 11-го та у ніч на 12 березня підрозділи Сил оборони України завдали серії уражень по військових об’єктах противника.