Самотність може збільшити ризик розвитку деменції – дослідження

Джерело: The Washington Post

Дослідження показало, що через самотність ризик розвитку деменції збільшується.

Торік головний хірург США Вівек Мурті випустив рекомендації з охорони здоров’я щодо самотності. У них зазначалось, що ризик передчасної смерті, викликаний хронічною самотністю, можна зрівняти зі смертю через куріння близько 15 цигарок  на день.

Погані чи недостатні соціальні зв’язки пов’язані з підвищеним ризиком серцевих захворювань, інсульту, тривожності та депресії.

За результатами нового метааналізу встановлено, що самотність також пов’язана з когнітивними порушеннями, ранньою стадією зниження когнітивних функцій, що може бути передвісником деменції.

“Самотність має відношення до когнітивних функцій у всьому спектрі деменції. Ми знаємо, що деменція – це синдром, який починається за десятиліття до встановлення діагнозу, а самотність пов’язана з кількома когнітивними наслідками, окрім кінцевої точки деменції”, – сказала авторка дослідження Мартіна Лучетті, доцентка кафедри поведінкових наук і соціальної медицини в Університеті штату Флорида.

У межах дослідження, опублікованого у журналі Nature Mental Health у жовтні, вивчено дані 608 561 особи з 21 когорти населення в Сполучених Штатах, Великій Британії, Китаї, Австралії та інших країнах.

Самотність вимірювалась шляхом питань учасникам. Зокрема їх запитували, як часто вони почуваються самотніми, і як часто їм не вистачає компанії. Відповіді на питання були від “ніколи” до “завжди”.

Для оцінювання ж когнітивного статусу дослідження використовували або діагноз деменції, або результати когнітивних тестів.

Об’єднані оцінки показали, що відчуття самотності збільшувало ризик розвитку деменції з будь-якої причини на 31%, а когнітивних порушень – на 15%.

Цей зв’язок зберігався навіть після врахування симптомів депресії, соціальної ізоляції та факторів ризику деменції, таких як діабет, гіпертонія, ожиріння.

За словами дослідників, вплив самотності на ризик розвитку деменції можна порівняти з впливом малорухливого штибу життя чи куріння.

“У нас поки що немає ліків проти хвороби Альцгеймера та інших типів деменції, але у нас є ліки від самотності”, – зауважив Джоель Салінас, клінічний асистент професора неврології в NYU Langone Health і головний лікар Isaac Health, який не брав участі в дослідженні.

Самотність буває різною. Люди можуть вести активне соціальне життя і все одно почуватися самотніми, або ж жити самотнім життям і не відчувати самотності. Деякі експерти вважають, що самотність є соціальним еквівалентом фізичного болю, голоду та спраги – неприємної емоційної реакції, яка еволюціонувала, щоб мотивувати людей шукати соціальні зв’язки.

Опитування 2022 року за участю приблизно 1000 осіб у ​​142 країнах засвідчило, що майже чверть респондентів почуваються “дуже” або “досить” самотніми. Для певного відсотка населення,  від 15% до 30%, самотність є хронічним станом. Про схильність відчувати себе самотнім протягом усього життя, а не лише час від часу через обставини, сказали від 14% до 27%.

“Одна з помилок, яку люди роблять щодо самотності, полягає в тому, що її часто вважають тимчасовим станом. Хтось помирає або залишає вас, і ви стаєте самотніми. Це, звичайно, трапляється, але самотність – це переважно хронічний стан. Більшість самотніх людей не стали самотніми в старості”, – сказав Роберт Вілсон, професор неврологічних наук з Медичного центру університету RUSH, який не брав участі в поточному дослідженні.

У межах проєкту Rush Memory and Aging Project Вілсон та його колеги раніше продемонстрували, що самотність пов’язана з ризиком хвороби Альцгеймера та швидкістю зниження когнітивних здібностей, навіть після контролю впливу соціальної активності. Дослідження Салінаса та його колег у 2022 році засвідчило, що самотність пов’язана з підвищеним ризиком деменції, а також із погіршенням виконавчої функції, меншим загальним об’ємом мозку та більшим пошкодженням білої речовини мозку.

Дослідження, проведене цьогоріч, свідчить, що може існувати замкнуте коло між самотністю та погіршенням когнітивних здібностей, навіть у повсякденному житті. Дані 313 осіб похилого віку під час дослідження старіння Ейнштейна засвідчили, що самотність одного дня може знизити когнітивні здібності наступного дня. Крім того, коли когнітивні здібності погіршувалися, через короткий час самотність зростала.

Одна з гіпотез полягає в тому, що відчуття самотності призводить до зниження соціальної участі, що означає менше можливостей для когнітивної стимуляції та більшу вразливість до когнітивного зниження. Інша можливість полягає в тому, що самотність є симптомом деменції, який з’являється за десятиліття до фактичного діагнозу.

“Деменція розвивається дуже поступово, протягом тривалого періоду, і вона впливає не тільки на когнітивні здібності, але й на всі типи поведінки. Тож щоразу, коли ми бачимо поведінку, яка вказує на розвиток деменції, одна з перших речей, яку ми маємо задуматися, – чи справді це рання ознака деменції”, – сказав Вілсон.

Експерти погоджуються, що необхідні додаткові дослідження, щоб з’ясувати точний зв’язок між самотністю та деменцією. Але якщо уявна соціальна ізоляція якимось чином сприяє погіршенню когнітивних здібностей, хороша новина полягає в тому, що кілька типів втручань зменшують самотність.

Мовиться про втручання, які покращують соціальні навички, надають соціальну підтримку, розширюють можливості соціальної взаємодії та змінюють уявлення про самотність, мали різний рівень успіху в клінічних дослідженнях.

Підходи до зменшення самотності мають бути адаптовані до конкретної людини, але серед деяких загальних рекомендацій Салінаса:

Бережіть те, що маєте. Перш ніж намагатися знайти нових друзів, краще розвивати соціальні зв’язки, які у вас уже є, наприклад, зв’язатися з родиною чи друзями, з якими ви, можливо, втратили зв’язок. Створення нових зв’язків вимагає більше вразливості та зусиль, ніж відновлення старих.

Знайдіть однодумців. Шукайте можливості, де ви можете взаємодіяти з іншими через спільні інтереси, такі як книжковий клуб, спортивна ліга чи клас. Регулярні зустрічі з одними і тими ж людьми під час запланованої діяльності підвищують шанси на встановлення тривалого зв’язку.

Підтримуйте гігієну підключення. Будьте проактивні у спілкуванні з іншими, замість того, щоб чекати, поки інші звернуться до вас. Регулярно підтримуйте соціальні зв’язки з людьми у вашому житті, розпитуючи про їхнє життя та прихильно вислуховуючи.

Когнітивна поведінкова терапія. Іноді самотність більше пов’язана з психологічними факторами, наприклад, як людина сприймає навколишній світ. Когнітивно-поведінкова терапія – це форма психотерапії, яка допомагає людям змінити негативні думки, емоції та поведінку.

• Дослідники стверджують, що фізичні вправи лише на вихідних можуть бути такими ж корисними для уповільнення розумового занепаду, як і тренування протягом тижня.
• Дослідження свідчить, що вживання більше їжі та напоїв з великою кількістю флавоноїдів, наприклад ягоди, чай і червоне вино, може знизити ризик деменції на 28%.
• Велике корейське дослідження виявило, що інгібітори натрійзалежного котранспортера глюкози 2-го типу (іНЗКТГ-2) можуть знизити ризик деменції на 35%.