Сейм Литви закликав запросити Україну в НАТО у 2024 році
Джерело: LRT
Сьогодні, 19 вересня, сейм Литви ухвалив резолюцію, в якій звернувся до країн НАТО із закликом запросити Україну до Північноатлантичного альянсу під час Вашингтонського саміту, який відбудеться у 2024 році.
За резолюцію проголосували 122 депутати Сейму Латвії.
У резолюції мовиться про те, що членство України в НАТО “зміцнить Альянс, буде набагато ефективнішим і коштуватиме менше, ніж нинішня підтримка України для самооборони”.
“За повної підтримки України практичними засобами, включно з політичною підтримкою НАТО, було б правильно запросити Україну приєднатися до НАТО “, – йдеться в ухваленій резолюції.
Голова комітету Сейму із закордонних справ Жигімантас Павільоніс зазначив, що у підготовці цього документу брали участь не лише литовські депутати, й ті, хто підписав Акт про незалежність Литви – Вітаутас Ландсбергіс, Емануеліс Зінгеріс, Альбінас Янушка, Пятрас Вайтекунас.
“Ми сподіваємося, що те, чого не вдалося зробити у Вільнюсі, вдасться домогтися у Вашингтоні протягом десяти місяців”, – зазначив Павільоніс.
Також він наголосив, що якщо членство України в НАТО не буде закріплено, існує загроза “поганого миру”, що позначиться і на безпеці Литви.
У резолюції зазначено, що членство України в Альянсі підтримується “абсолютною більшістю суспільства”.
“Запрошення України стати державою-членом НАТО чітко підтвердить, що Росія не має права вето на розширення НАТО і не може формувати “сірі” зони безпеки в Європі”, – йдеться у документі.
- 13 вересня президент Польщі Анджей Дуда запевнив, що перспектива вступу України до НАТО є абсолютно реальною. Він повідомив, що обговорюватиме питання із союзниками на сесії Генасамблеї ООН у Нью-Йорку.
- Речник Міністерства закордонних справ України Олег Ніколенко заявив, що розмови про можливий вступ України в НАТО в обмін на відмову від частини своїх територій є абсолютно неприйнятними.
- 12 липня відбулося перше засідання Ради Україна-НАТО у Вільнюсі.
У Генеральному штабі поінформували про оперативну ситуацію на фронті станом на 22:00 25 квітня. Загалом, від початку цієї доби відбулося 116 боєзіткнень.
У Павлограді російські окупанти знищили базу Медичного Добровольчого Батальйону “Госпітальєри”. Про це повідомила засновниця батальйону, народна депутатка з фракції “Європейська Солідарність” та медикиня-доброволиця Яна Зінкевич. Вона також оголосила про збір коштів для створення нової бази батальйону.
24 квітня два комітети Європейського парламенту — з питань промисловості, досліджень та енергетики, а також з питань безпеки й оборони — визначили власну позицію щодо законодавчої ініціативи про створення Європейської програми оборонної промисловості (EDIP). Профільні комітети підтримали законопроєкт, спрямований на зміцнення європейської оборонної промисловості, збільшення виробництва зброї та посилення підтримки України.
Адміністрація Дональда Трампа передала українській стороні так звану “остаточну пропозицію” щодо завершення війни з Росією, яка передбачає суттєві поступки Кремлю. Зокрема, США нібито готові визнати Крим російською територією та фактичний контроль Росії над значною частиною окупованих територій.
Армія РФ застосовує балістичні ракети “Іскандер” та північнокорейські KN-23 з касетними боєголовками, що призводить до масових жертв серед цивільного населення України, заявив керівник Центру протидії дезінформації при РНБО Андрій Коваленко після масованої атаки росіян у ніч на 24 квітня.