Секретні протоколи: криза довіри до США та відсутність плану Б для України, – Der Spiegel

Джерело: Der Spiegel.

У Європі зростає глибоке здивування та недовіра до адміністрації США. Конфіденційні розмови між європейськими лідерами, протоколи яких отримав німецький журнал SPIEGEL, розкривають відчуття відчаю щодо ситуації в Україні та побоювання, що США діють як суперник, а не союзник.

Під час закритого конференц-дзвінка 1 грудня, в якому брали участь канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, президенти України Володимир Зеленський та Франції Емманюель Макрон, а також президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн та прем’єр-міністр Данії Метте Фредеріксен, обговорювалася критична ситуація.

Російські війська просуваються, тоді як Дональд Трамп, за даними джерел, намагається в прямих переговорах з Кремлем змусити Зеленського до мирної угоди без участі європейців. Прем’єр-міністр Фредеріксен прямо запитала: “Який наш план Б?”. Макрон погодився, що це “правильне запитання”, але відповіді на нього досі немає.

Лідери не приховують того факту, що не бачать Трампа союзником, який більше симпатизує Володимиру Путіну.

“Вони грають в ігри, як з вами, так і з нами”, – цитують слова канцлера Мерца у виданні.

Ситуація загострилася після публікації нової Стратегії безпеки США 12 грудня. Документ може позиціюватися як “інтелектуальна надбудова” для політики національного “егоїзму”. У ній зазначається, що “надмірний вплив більших… націй – це позачасова істина міжнародних відносин”. Стратегія відкрито відмовляється від міжнародних організацій, таких як ООН та НАТО, називаючи їх “громіздким обов’язком” або “паразитами”.

У документі прямо вказано, що США ставлять власні інтереси на перше місце і заохочують інші країни робити те саме. Ба більше, адміністрація Трампа змінила термін “поділ тягаря” в НАТО на “зміщення тягаря”.

Як зазначили у Der Spiegel, це означає, що європейці повинні взяти на себе повну традиційну оборону свого континенту. Пентагон вимагає перших результатів вже у 2027 році, інакше погрожує вийти зі спільного оборонного планування альянсу, що фактично означатиме кінець НАТО в його нинішньому вигляді.

Аналітики підкреслюють, що у цьому процесі помітним є відсторонення традиційних “яструбів” щодо Росії. Держдепартаментом зараз керує Марко Рубіо, один із небагатьох у команді Трампа, хто представляв критичну позицію до Кремля. Однак, схоже, що його, як і колишнього офіційного переговорника України Кіта Келлогга, відсунули на узбіччя.
Після переговорів у Флориді американці та українці домовилися про “рамки заходів безпеки”. Der Spiegel зауважили, що коли у Вашингтоні говорять про “заходи безпеки”, в Європі це викликає тривогу, адже незрозуміло, хто має надавати ці гарантії, якщо не європейці.
Водночас європейські лідери намагалися діяти на випередження. Після зустрічі Трампа з Путіним на Алясці в серпні Макрон поспішно організував саміт у Парижі, щоб зібрати обіцянки про можливе відправлення сухопутних військ в Україну. Логіка була в тому, щоб сформувати процес на свою користь. Однак Німеччина не погодилася брати на себе зобов’язання без всеосяжної мирної угоди, а Москва категорично відкинула присутність будь-яких військ НАТО в Україні.
Врешті європейців знову проігнорували і Вашингтон, і Москва. Тим часом вони створили військовий штаб поблизу Парижа для планування можливих варіантів стабілізаційних сил. Але Трампу, схоже, байдуже. Його довірені особи Кушнер і Віткофф таємно ведуть переговори з росіянами без участі європейців чи українців. Таким чином тільки Вашингтон і Кремль володіють повною картиною.
Трамп чинить величезний тиск, щоб досягти мирної угоди до Різдва, у той час, коли Росія наполягає на повній евакуації Україною Донбасу.
“Схоже, що Трамп зробив цю російську вимогу своєю власною”, – підкреслили у виданні.
Наразі ж представники ЄС протестують проти втручання США у внутрішню політику та штрафів проти технологічних гігантів, але визнають свою залежність від американської зброї та ядерної парасольки.

Швеція витратить 15 мільярдів шведських крон (1,6 мільярда доларів) на протиповітряну оборону, спрямовану, переважно на захист цивільного населення та цивільної інфраструктури.

Більшість країн ЄС проголосували за підписання угоди про вільну торгівлю з провідними державами Латинської Америки. Цей крок дозволить створити найбільший у світі торгівельний простір, що охопить близько 700 мільйонів споживачів.

В Ірані загострюється протистояння між протестувальниками та силовиками, що призвело до масових жертв у багатьох містах країни. На тлі жорстокого придушення мітингів США розглядають варіанти військового втручання, тоді як Тегеран обіцяє атакувати американські бази та Ізраїль.

Доброволець з Канади на чиєму рахунку близько 50 врятованих українських бійців, вирішив повернутися у стрій після підриву на міні та подальшої ампутації нижньої кінцівки.

12 січня Рада Безпеки ООН проведе екстрене засідання для обговорення останнього масштабного удару по українській інфраструктурі.