«Sensitive Content»: у Берліні відкрилася виставка, присвячена зруйнованим українським бібліотекам

Зображення: facebook/Мінкульт
Джерело: Міністерство культури та інформаційної політики України
У Державній бібліотеці Берліна відкрилась виставка “Sensitive Content”, присвячена зруйнованим російськими окупантами українським бібліотекам.
Однойменне гасло українського стенда “Sensitive Content” обране, щоб привернути увагу міжнародної спільноти до руйнування українських бібліотек, яке відбулося внаслідок повномасштабного вторгнення Росії на територію України. Виставку можна відвідати до 8 жовтня.
“Ми покрили понівечені війною бібліотечні меблі та книги білою фарбою. Ми заблюрюємо реальність, щоб могти жити далі, але вона проступає і промовляє, зокрема, крізь нові українські книжки. Правда має звучати – правда про війну, письмо під час війни й те, яким мистецтво буде після неї, коли Україна здолає колонізаційний тиск Росії”, – такими словами куратори зверталися до відвідувачів українського національного стенда.
Нагадаємо, що інсталяція меблів зі зруйнованих українських бібліотек вперше була представлена на Лондонському книжковому ярмарку в межах національного стенда України, організатором якого виступав Український інститут книги. Художніми кураторками виставки були письменниця та мисткиня Дарія Біла та дизайнерка Софія Гупаловська.
Наприкінці квітня виставку представили на книжковому ярмарку в Лейпцигу, а відтепер “Sensitive Content” експонують у Берлінській бібліотеці.
Під час урочистого відкриття інсталяції були присутні художні кураторки Софія Гупаловська і Дарія Біла, генеральний директор Державної бібліотеки Берліна Ахім Бонте, радник-посланник посла України у ФРН Максим Ємельянов, заступниця директорки Українського інституту книги Олена Одинока, керівниця організації «Подружжя українських дипломатів» та співкуратор виставки Тетяна Сибіга.
- Міністри культури країн Центральної Європи планують створити Міжнародний фонд охорони культурної спадщини України під егідою ЮНЕСКО.
- 9 липня голова Верховної Ради Руслан Стефанчук зустрівся з експрезидентом Латвійської Республіки Егілсом Левітсом, котрий кілька днів тому залишив посаду глави держави. Ексглава Латвії запевнив, що політика підтримки, яку сповідує його країна стосовно України, буде продовжена і триватиме до повної нашої перемоги.
У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію станом на 2 жовтня щодо російського вторгнення. Загалом від початку цієї доби відбулося 164 бойові зіткнення.
1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.