Серед населення Німеччини знижується готовність допомагати Україні – опитування
Джерело: Tagesspiegel
Дедалі менше німців готові допомогти Україні – навіть попри те, що визнали загрозу нападу з боку РФ, свідчать результати опитування “Мюнхенський індекс безпеки 2024” проведеного до Мюнхенської конференції з безпеки.
Після початкових вагань Німеччина стала найважливішим партнером України після США. Наприкінці 2023 року федеральний уряд вирішив подвоїти військову допомогу Україні до восьми мільярдів євро на 2024 рік. Раніше у бюджеті країни було передбачено лише чотири мільярди євро підтримки.
Водночас дані опитування свідчать про те, що більшість німців чітко усвідомлюють загрозу з боку РФ, водночас готовність надавати підтримку Києву знижується. Так, 56% опитаних вбачають ризик агресії РФ проти інших країн у разі перемоги над Україною. 48% респондентів поділяють думку про те, що Європа буде у безпеці лише в тому випадку, коли Росія програє війну проти України.
Водночас нині лише кожен четвертий німець (25%) згоден збільшити прийом українських біженців. У травні 2022 року таку готовність висловлювали ще 46% респондентів. Тоді як 32% німців виступають категорично проти збільшення прийому українських біженців.
Аналогічно ставлення німців і до розширення військової допомоги Києву: більшість опитаних виступає проти збільшення постачання важкого озброєння Україні. Результати дослідження також показали, що все менше німців хочуть посилення санкцій проти Росії, знижується і готовність респондентів до розширення гуманітарної допомоги.
Зауважимо, канцлер Німеччини Олаф Шольц заявив, що його переговори з президентом США Джо Байденом у Вашингтоні 9 лютого будуть зосереджені на тому, як посилити підтримку України, щоб допомогти їй боротися з повномасштабним вторгненням РФ.
8 січня канцлер Німеччини Олаф Шольц заявив, що більшість країн Європейського Союзу не постачає Україні достатньо озброєння, щоб допомогти боротися з російським вторгненням, закликавши союзників посилити свої зусилля.
- У Німеччині канцлер Олаф Шольц зазнає все більшого політичного тиску стосовно необхідності передачі Україні німецьких крилатих ракет Taurus.
- Депутати німецького Бундестагу Марі-Агнес Штрак-Циммерманн (“Вільні демократи”), Антон Гофрайтер (“Зелені”) та Андреас Шварц (СДПН) написали листа до канцлера Олафа Шольца та міністра оборони Бориса Пісторіуса, у якому, зокрема, вимагають передати Україні далекобійні ракети Taurus.
- 4 січня Німеччина оновила список військової допомоги Україні. Зокрема Берлін спорядив тисячі снарядів 155 калібру, БМП Marder, зенітний артилерійський комплекс SKYNEX та вантажівки Zetros.
- Федеральний уряд Німеччини планує підтримати оборону України постачанням військових гелікоптерів зі складу Бундесверу.
- Абсолютна більшість громадян Фінляндії негативно ставляться до Росії та Китаю, водночас симпатизують країнам Заходу та бачать у США головного захисника західних цінностей.
Глава МЗС РФ Сергій Лавров звернувся до США з закликом відновити підготовку до саміту російського лідера Володимира Путіна та глави Білого дому Дональда Трампа у Будапешті, котрий мав відбутися наприкінці жовтня, втім, зірвався після відмови Кремля припинити вогонь проти України.
Бразилія наїлася дешевого російського дизельного пального після каральних заходів Заходу проти нафтопродуктів Москви через повномасштабне вторгнення в Україну. За деякими оцінками, імпорт пального з Росії до цієї південноамериканської країни різко зріс з 95 мільйонів доларів у 2022 році до 5,4 мільярда доларів минулого року, що дозволило їй заощадити майже мільярд доларів.
Два танкери, що перевозять близько 1,5 млн барелів російської нафти марки Urals, стали на якір по обидва боки Суецького каналу, що підтверджує дедалі більші труднощі РФ у продажу нафти після посилення санкцій США.
Чеське видання Deník N присвятило новий номер підтримці України — на обкладинці газети зображено український прапор, складений із синіх та жовтих QR-кодів. Кожен із них веде на перевірені збори й фонди, що допомагають українцям. Ініціатива з’явилася на тлі скандалу, коли з будівлі парламенту Чехії зняли український прапор.
Уповноважений з прав людини Дмитро Лубінець наголосив, що Україна повинна змінити підхід до евакуації цивільного населення.