Серед населення Німеччини знижується готовність допомагати Україні – опитування
Джерело: Tagesspiegel
Дедалі менше німців готові допомогти Україні – навіть попри те, що визнали загрозу нападу з боку РФ, свідчать результати опитування “Мюнхенський індекс безпеки 2024” проведеного до Мюнхенської конференції з безпеки.
Після початкових вагань Німеччина стала найважливішим партнером України після США. Наприкінці 2023 року федеральний уряд вирішив подвоїти військову допомогу Україні до восьми мільярдів євро на 2024 рік. Раніше у бюджеті країни було передбачено лише чотири мільярди євро підтримки.
Водночас дані опитування свідчать про те, що більшість німців чітко усвідомлюють загрозу з боку РФ, водночас готовність надавати підтримку Києву знижується. Так, 56% опитаних вбачають ризик агресії РФ проти інших країн у разі перемоги над Україною. 48% респондентів поділяють думку про те, що Європа буде у безпеці лише в тому випадку, коли Росія програє війну проти України.
Водночас нині лише кожен четвертий німець (25%) згоден збільшити прийом українських біженців. У травні 2022 року таку готовність висловлювали ще 46% респондентів. Тоді як 32% німців виступають категорично проти збільшення прийому українських біженців.
Аналогічно ставлення німців і до розширення військової допомоги Києву: більшість опитаних виступає проти збільшення постачання важкого озброєння Україні. Результати дослідження також показали, що все менше німців хочуть посилення санкцій проти Росії, знижується і готовність респондентів до розширення гуманітарної допомоги.
Зауважимо, канцлер Німеччини Олаф Шольц заявив, що його переговори з президентом США Джо Байденом у Вашингтоні 9 лютого будуть зосереджені на тому, як посилити підтримку України, щоб допомогти їй боротися з повномасштабним вторгненням РФ.
8 січня канцлер Німеччини Олаф Шольц заявив, що більшість країн Європейського Союзу не постачає Україні достатньо озброєння, щоб допомогти боротися з російським вторгненням, закликавши союзників посилити свої зусилля.
- У Німеччині канцлер Олаф Шольц зазнає все більшого політичного тиску стосовно необхідності передачі Україні німецьких крилатих ракет Taurus.
- Депутати німецького Бундестагу Марі-Агнес Штрак-Циммерманн (“Вільні демократи”), Антон Гофрайтер (“Зелені”) та Андреас Шварц (СДПН) написали листа до канцлера Олафа Шольца та міністра оборони Бориса Пісторіуса, у якому, зокрема, вимагають передати Україні далекобійні ракети Taurus.
- 4 січня Німеччина оновила список військової допомоги Україні. Зокрема Берлін спорядив тисячі снарядів 155 калібру, БМП Marder, зенітний артилерійський комплекс SKYNEX та вантажівки Zetros.
- Федеральний уряд Німеччини планує підтримати оборону України постачанням військових гелікоптерів зі складу Бундесверу.
- Абсолютна більшість громадян Фінляндії негативно ставляться до Росії та Китаю, водночас симпатизують країнам Заходу та бачать у США головного захисника західних цінностей.
Військова омбудсменка Ольга Решетилова зауважила, що у Міноборони раніше підготували зміни, котрі передбачають виключення з переліку певних хвороб, котрі нині визначають придатність до військової служби.
У 2025 році російські суди винесли вироки щодо 468 осіб у справах про державну зраду (ст. 275 КК), шпигунство (ст. 276), конфіденційне співробітництво з іноземцями (ст. 275.1) та допомогу противнику (ст. 276.1). Це максимальний показник за час дії Кримінального кодексу РФ – з 1997 року.
Наземний роботизований комплекс Третьої окремої штурмової бригади 45 діб поспіль виходив на бойове чергування та кулеметним вогнем придушував усі спроби російських військ прорватися у сектор оборонців.
До суду скерували обвинувальний акт щодо агента ФСБ, котрий у липні перевозив вибухівку для підготовки теракту у Львові проти українських правоохоронців.
У межах зниження воєнно-економічного потенціалу російського агресора у ніч на 22 грудня підрозділи Сил оборони України уразили нафтовий термінал “Таманьнефтегаз” у Краснодарському краї РФ. Також уражено склад боєприпасів та місце зберігання, підготовки і запуску ударних БпЛА ворога.