«Ще вчуся бути самим собою, позбуваюся тих звичок» – військовослужбовець Грицюк про російський полон та реабілітацію

Джерело: Юрій Грицюк в інтерв’ю Юрію Бутусову.

У російському полоні військовослужбовець Орест Грицюк на псевдо “Прометей” пробув дев’ять місяців. Український захисник пройшов всі можливі варіанти допиту російськими спецслужбами. Нині армієць повернувся до війська, одначе закликав у майбутньому надати тим, хто повертається з полону, “трохи більше часу” на відновлення.

Орест Грицюк пішов на війну добровольцем, воював на Донеччині. У полон потрапив 14 серпня 2022, повернувся додому 26 квітня 2023.

На війні був парамедиком, загалом понад 20 солдатів вижили після мого приходу на допомогу, двох наших поранених врятував вже у полоні. У мене проблеми зі сном: сняться обстріли, прильоти арти, допити та поранені, уві сні приходять люди та просто стоять біля ліжка, мовчать. Але і це не найгірше, я з цим живу, це просто сни, – зазначив Орест.

Найчастіше у російському полоні, пригадує, його допитував слідчий комітет РФ. Грицюк припустив, що росіянам потрібно було бодай якесь “розкриття”.

Випитували, допитували, щоб я вказав, що був свідком вбивства мирних жителів. Ну, яке мирне населення? Ми у посадці там сидимо. Раз побили, другий, а на третій вже… також побили, і потім дволітрова пляшка води… Не знаю, я тоді відчуття часу втратив. Ніби здавалося, ну що такого, пляшкою води б’ють по голові. Але коли це продовжується години дві, він вже руку міняє, бо затерпає, у тебе вже усе тухне в очах, вестибулярний апарат не тримає. Ти не можеш ні стояти, ні лежати. І на довершення дістав ніж і надрізав вухо. І каже, що на завтра маєш принести якусь інформацію, або він доробить справу до кінця одразу з обома вухами, – розповів “Прометей” про перебування у полоні.

Грицюк зауважив, що перше, що згадав, коли повернувся у барак – це які “класні протези роблять для вух на магнітиках”. Наголосив, що це насправді дуже страшно, коли розумієш, що з тобою там можуть зробити. Зауважує, що шлях від бараку до місця допиту “йшов рік”.

Я йшов звичайним кроком, але те, що відбувається всередині… Ну за що думаєш: чи дружина буде любити… і чи зроблять ці протези.

Їжа у російському полоні заслуговує на окрему увагу, особливо в Оленівці. Орест розповів, як окупанти беруть великий чан із гарячою водою, туди висипають мішок ячної каші.

Прям з какашками мишей, до речі, личинки там теж бували. І туди ж кидається брикет риби замороженої. Усе це разом вариться, а потім у тебе є хвилина-півтори, аби усе з’їсти. Водночас усе це вариво неймовірно гаряче, – зазначив військовий.

Згадує, аби не втратити розум і підтримати інших полонених, – по пам’яті переказував хлопцям цілі фільми.

А потім ти повертаєшся і очікуєш, що переведеш дух. Реабілітація, відпустка за станом здоров’я. Мені психіатри поставили діагноз “нервово-компульсивний синдром”. Це типу тривожність, ну нічого, з цим служити можна, усім тривожно.

Орест пояснив, що закликає надати іншим військовим, котрі повернуться, трохи більше часу на реабілітацію. Наголошує, нехай хоча б півроку проведуть із сім’ями.

Нині розуміє, що закон зворотньої сили немає, тож готовий продовжувати службу. Зараз Орест, як зауважив, вчиться бути самим собою та намагається позбутися тих звичок, котрих набув у полоні.

Також хоче бути психологом для звільнених українських полонених.

За останніми оцінками, близько 90% українських військовополонених пройшли через катування, зґвалтування, погрози сексуальним насильством або інші форми жорстокого поводження.
Співробітники СБУ задокументували злочини російського полковника Віктора Бедрика, який особисто закатував двох українців.
Співробітники Служби безпеки України встановили особи ще п’ятьох воєнних злочинців РФ, причетних до масових убивств цивільного населення під час окупації Київщини. Загарбникам повідомлено про підозру.
Понад 700 бійців бригад “Азов” другий рік поспіль перебувають у російському полоні – в нелюдських умовах, в абсолютній владі ворога, який ігнорує будь-які закони війни та Женевські конвенції.