Що стоїть за зникненням людей у Європі 5 тисяч років тому: нові дані ДНК
Джерело: Arkeonews
Нове дослідження, опубліковане в Nature Ecology & Evolution, показало, що різке скорочення неолітичного населення Європи понад 5 тисяч років тому супроводжувалося зміною населення, а не лише культурними трансформаціями.
Вчені проаналізували давню ДНК із великого поховального комплексу в Бюрі, приблизно за 50 кілометрів на північ від Парижа. Вони секвенували 132 геноми людей, похованих у двох різних періодах, розділених паузою, коли це місце, ймовірно, не використовували.
Результати показали, що люди, поховані до і після цієї перерви, не були тісно пов’язані між собою. Це свідчить про зміну населення, а не про поступовий розвиток однієї спільноти.
Перший період поховань датується кінцем IV тисячоліття до н. е. і завершується близько 3000 року до н. е. – саме тоді в північно-західній Європі почало занепадати будівництво мегалітичних гробниць. Після цього місце знову почали використовувати вже інші групи у III тисячолітті до н. е.
“Це був не просто культурний зсув. Це реальний демографічний розрив”, – зазначається в дослідженні.
Генетичні дані показали, що люди пізнішого періоду були ближчими до населення півдня Франції та Піренейського півострова. Це вказує на міграцію нових груп на північ і часткову заміну попереднього населення.
Археологи давно фіксують спад активності наприкінці неоліту: припинилося будівництво мегалітів, а радіовуглецеві дані свідчать про зменшення кількості поховань і присутності людей у багатьох регіонах Європи між 3000 і 2600 роками до н. е.
Нове дослідження підтверджує, що цей спад був не лише культурним явищем, а супроводжувався скороченням населення. Дані з Бюрі узгоджуються з іншими спостереженнями, зокрема з відновленням лісів, що може свідчити про занепад сільського господарства.
Дослідники також виявили сліди інфекційних хвороб. У зразках знайдено ДНК кількох патогенів, зокрема Yersinia pestis – бактерії, що спричиняє чуму.
Хоча поширення чуми у Бюрі було обмеженим, її наявність свідчить, що інфекції могли послабити населення. У поєднанні зі щільним проживанням і контактом із домашніми тваринами це могло підвищувати ризик спалахів.
Додатковим чинником могли бути екологічні проблеми. Інтенсивне землеробство могло виснажити ґрунти та знизити врожайність, що ускладнювало забезпечення спільнот ресурсами і могло спричинити їх скорочення або міграцію.
Генетичні дані також вказують на зміни в соціальній структурі. У ранній фазі більшість похованих були близькими родичами, що свідчить про великі родинні групи.
У пізнішій фазі серед похованих було менше родичів і більше людей без тісних зв’язків. Це може свідчити про більш складну або фрагментовану соціальну організацію, пов’язану з приходом нових груп.
Дослідження також ставить під сумнів уявлення про час основних міграцій у Європі. Якщо прихід степових народів у бронзову добу добре задокументований, то дані з Бюрі свідчать про більш ранню міграцію з Піренейського півострова на північ Європи близько 2900 року до н. е.
Подібні процеси зафіксовані і в інших регіонах, зокрема в Німеччині та Скандинавії. Дані археології та відновлення лісів свідчать про масштабні зміни по всьому континенту.
Дослідники припускають, що цей період створив так званий “демографічний вакуум”, який дозволив новим групам заселити ці території.
“Наявність такого вакууму могла відкрити шлях для розширення нових популяцій”, – зазначають автори.
На думку вчених, результати дослідження свідчать, що доісторичні суспільства зазнавали значних змін під впливом міграцій, хвороб і змін довкілля. Європа того часу розвивалася не поступово, а через періоди занепаду і відновлення.
У випадку Бюрі це означає, що після зникнення одних спільнот їх місце зайняли інші, що вплинуло на подальший розвиток регіону.
- У Бразилії палеонтологи описали новий вид гігантського динозавра, рештки якого знайшли під час будівельних робіт. Дослідники вважають, що знахідка допомагає краще зрозуміти, як давні суходільні шляхи могли поєднувати частини Південної Америки, Африки та Європи приблизно 120 мільйонів років тому.
У Фінляндії після оголошення Google про інвестиції на 13 мільярдів євро в ШІ-інфраструктуру посилилася дискусія про навантаження дата-центрів на енергосистему. Опозиція закликає запровадити загальнонаціональну систему дозволів для таких об’єктів, щоб уникнути дефіциту електроенергії та стрибків цін.
Ізраїль заявив про знищення підземної інфраструктури “Хезболли” на хребті Алі аль-Тахер у південному Лівані. Для підриву, за даними ізраїльської сторони, використали понад 1 100 тонн вибухівки, а після вибуху USGS зафіксувала землетрус магнітудою 4,1.
Один із найвідоміших середньовічних артефактів Європи – гобелен із Байо – вперше від часу свого створення майже тисячу років тому виставили у Великій Британії. 70-метрове полотно тимчасово передали Британському музею з Франції.
Марокко відкинуло звинувачення у причетності до масового переходу понад 70 тисяч людей до іспанської Сеути в липні. У Рабаті заявили, що доказів участі марокканської влади немає, а країну намагаються використати у внутрішній політичній боротьбі в Іспанії.
Дводенний космічний саміт у Парижі мав продемонструвати готовність Європи серйозно інвестувати у власний космічний сектор. Натомість він показав, що без значно більших державних витрат ЄС і далі залежатиме від США у доступі до космосу.