Шмигаль поінформував про результати переговорів з Фіцо щодо транзиту російської нафти

Джерело: Денис Шмигаль/Телеграм

Глава уряду Денис Шмигаль повідомив про перебіг та результати низки переговорів із премʼєр-міністром Словаччини Робертом Фіцо стосовно транзиту російської нафти.

Як пояснив Шмигаль, усі перемовини “були в дусі нашої спільної політики нового прагматизму й усі – про енергетичну безпеку наших країн”.

Зокрема прем’єр виокремив шість головних пунктів позиції Української держави під час діалогу сторін.

Перше. Україна наполягала і продовжує наполягати на необхідності максимальної відмови від російської нафти. Бо РФ і енергетична безпека – несумісні речі. Усі країни це розуміють, і більшість діє. ЄС дозволив Словаччині та ще низці країн використовувати російську нафту за умови, що країни будуть активно розбудовувати альтернативні канали постачання. Більшість – розбудовує.

Друге. Україна залишається надійним транзитером для всіх країн, які цінують свободу та верховенство права. Ми беззаперечно виконуємо Угоду про асоціацію з ЄС. Так буде і надалі.

Третє. Санкції, запроваджені РНБО України, не становлять загрози для енергетичної безпеки Словаччини та Європи загалом, саме тому їх скасування не є предметом обговорення. Відтак маємо повне розуміння Брюсселя в цьому питанні.

Четверте. Словаччина – наш надійний партнер, від якого ми не очікуємо шантажу або погроз. Бо погрожувати Україні, яка захищається від агресора, заради того, щоб держава-терорист продовжувала заробляти свої криваві надприбутки – це сумнівний шлях.

П’яте. Ще раз. Санкції, запроваджені Україною, не є загрозою для енергетичної безпеки Словаччини. Загрозою є РФ, її гібридна енергетична війна проти словацького народу, її шантаж та політичні ультиматуми.

Шосте. Домовилися про чергову міжурядову зустріч у жовтні, де продовжимо наш конструктивний прагматичний діалог.

Шмигаль висловив вдячність колезі за важливі конструктивні розмови.

Впевнений, ми знайдемо взаємовигідні рішення для України, для Словаччини, для Європи, – додав він.

Зауважимо, Угорщина та Словаччина, які отримали звільнення від загальноєвропейської заборони на імпорт російської нафти після вторгнення Росії в Україну, звернулися до Єврокомісії з проханням закликати Київ зняти санкції з “Лукойлу”. Київ нещодавно ухвалив рішення припинити транзит продукції “Лукойлу” трубопроводом “Дружба”, що може скоротити постачання нафти в ці країни.

Валдіс Домбровскіс, комісар ЄС з торгівлі, заявив, що Брюсселю потрібен час для збору доказів та оцінки правової ситуації. На зустрічі торгових представників держав-членів ЄС 11 країн підтримали цей підхід, жодна з них не стала на бік Угорщини та Словаччини.

Глава канцелярії угорського прем’єр-міністра Віктора Орбана, Ґерґелі Гуляш, заявив, що Україна шантажує Угорщину та Словаччину, блокуючи постачання нафти російської компанії “Лукойл”, і ставить Угорщину у “безвихідну ситуацію”.

Довідка. Україна ввела санкції проти “Лукойлу” ще у 2018 році, які включали заборону на виведення капіталів, обмеження торгових операцій та заборону на участь у приватизації. У червні цього року обмеження розширили, включаючи транзит.

Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо зателефонував главі українського уряду Денису Шмигалю зі скаргами на санкції проти РФ, через які його країна припинила отримувати нафту.
Словаччина пригрозила Україні запровадити “взаємні заходи” через припинення транзиту нафти російської компанії “Лукойл”. Президент Словаччини Пітер Пеллегріні та міністр оборони Роберт Калиняк висловили незадоволення рішенням України.
Угорщина та Словаччина звернулися до Єврокомісії з проханням закликати Київ зняти санкції з “Лукойлу”. В ЄС відмовили.

У час, коли екологічні виклики домінують у глобальних дебатах, нове опитування виявило критичний розкол у підходах до тестування хімікатів на їхній вплив на поведінку. Дослідження під керівництвом вчених Портсмутського університету опитало 166 експертів з 27 країн у сфері екологічної токсикології та поведінкової екології. Опубліковане в журналі Integrated Environmental Assessment and Management, воно акцентує на недооціненому аспекті хімічної безпеки: наслідках забруднювачів для поведінки людини та дикої природи.