Швеція назвала Росію головною міжнародною загрозою безпеки для країни
Джерело: Reuters
Глава служби безпеки Швеції Шарлотта фон Ессен вважає, що Росія становить основну міжнародну загрозу для безпеки країни, існує також підвищений ризик екстремістського насильства з боку ісламістів і ультраправих.
Вона зауважила, що Росія, а також Китай та Іран, є головними загрозами для Швеції, і вони можуть спільно працювати над зміною поточної системи безпеки.
У серпні минулого року рівень терористичної загрози підвищено до 4 із 3 за п’ятибальною шкалою після інцидентів, коли були спалені Корани, що призвело до провокацій та погроз з боку джихадистських груп.
Згідно з заявою, служба безпеки вважає, що іноземні вороги Швеції можуть використовувати ультраправі та ісламістські групи як посередників для таємної діяльності, що загрожує безпеці.
Керівник оперативного відділу Служби безпеки, Фредрік Галльстрем, наголошує, що через висилку російських шпигунів з Заходу Москва змінює свою тактику і “використовує більш опортуністичні методи”.
- Швеція анонсувала новий пакет військової допомоги Україні на суму близько 7,1 мільярда шведських крон (приблизно 680 мільйон доларів), що стане найбільшим пакетом допомоги від Швеції.
- Голосування у парламенті Угорщини стосовно ратифікації заявки Швеції на вступ до НАТО може відбутися вже 26 лютого, за словами високопоставленого члена правлячої партії країни “Фідес”.
У Запорізькому районі внаслідок атаки російського FPV-дрона поранено 5-річного хлопчика.
Перший віцепрем’єр-міністр – міністр енергетики Денис Шмигаль заявив про покращення ситуації з електропостачанням.
У День святого Валентина українські полярники та полярниці передали валентинку з Антарктиди.
США уразили понад 30 цілей Ісламської держави в Сирії, продовжуючи “безжальний військовий тиск” на терористичну мережу, оголосило Центральне командування США.
Конфлікт між наміром українця Владислава Гераскевича вшанувати пам’ять українських спортсменів, вбитих Росією, та Міжнародним олімпійським комітетом набув розмаху та привернув таку увагу, яка значно перевищує звичайний інтерес до Олімпійських Ігор. Однак, крім справедливого протесту проти явної несправедливості бюрократичної машини, у цій історії є ключовий для України аспект, який виходить далеко за межі як спорту, так і прагнення до справедливості.